Ігор Уманський: Найкращий спосіб допомогти країні зараз – це винесення болісних тем в публічний простір

Ми взяли інтерв‘ю у Ігоря Уманського, екс-міністра фінінсів України.

Прокоментуйте своє рішення про відставку з посади радника голови ОП. Що вас підштовхнуло до цього рішення?

— Справа в тому, що за пів року, які я був на посаді нічого не змінилось. Впевнений, що проблеми треба вирішувати системно та послідовно. Моя задача була допомогти вибудувати стратегію по боротьбі з корупцією. Зі свого боку у березні вказав на величезні недоотримані кошти добюджету через податкові «скрути». Якби їх «прикрили» бюджет тільки на цій ліквідованій корупційній схемі кожного місяці отримував додаткові 5 млрд гривен. На жаль,оскільки за пів року не було прийнято жодної спроби ліквідувати озвучену мною схему, то висновок приходить сам собою – система неспроможна боротись із корупцією. Крім того, мені не дає спокою безпрецедентне розкрадання «ковідного фонду.» Він був створений за моєю ініціативою, щоб з одного боку допомогти медичній системі оперативно реагувати на виклики пандемії, а з іншого – захистити малий і середній бізнес та найбільш вразливі групи населення.

Ви висвітлюєте резонансні корупційні схеми. Що на вашу думку треба робити?

— Проблема носить систематичний характер. Ми дійшли до того рівня, коли кадрові рішення, чи якісь політичні маневри не зможуть суттєво вплинути на кризову ситуацію.Тактичними кроками вже не обійтись, тут треба стратегія. Система має властивість до самозбереження, тому нам треба бути готовими, що без стресу для країни вийти з кризи не вийде. Лише систематичними, послідовними та узгодженими діями у нас вийде подолати ситуацію, яку ми зараз спостерігаємо.

Пане Уманський, як ви ставитеся до пана Верланова?Чи виникали у вас із ним протиріччя на фоні подолання корупційних схем?

— У мене немає ніякої особистої антипатії до пана Верланова. Так само я ніколи не звинувачував його в крадіжці та корупції. Одне з моїх завдань на посаді Міністра фінансів — це прозоре та оперативне наповнення бюджету, ламаючи будь-які корупційні схеми.

Тож природно, коли вник у процеси, які крутились довкола оточення Варламова був зобов’язаний поставити керівництво країни до відома. Не припустимо, щоб бюджет країни втрачав на «скрутах» мільярди гривень щомісяця!

Мої претензії до пана Верланова були засновані на занадто лояльному підході до підлеглих, адже очевидно, що якщо в твоєму відомстві відбуваються такі махінації, то начальник повинен приймати жорсткі рішення. Але при цьому треба сказати, що найбільший обсяг «скруток» припадав на літо 2019 року, ще до приходу Верланова.

З іншого боку, я бачу, що і після його звільнення, «скручування» тривають в тих же обсягах і можливо навітьростуть. Тобто проблема не в окремому конкретну людину, а в системі

Влада не змогла побудувати систему, яка могла б подолати корупційні схеми. Як результат чиновники на місцях продовжують красти в геометричній прогресії.

Ігоре Івановичу, а як ви ставитеся до пана Нефьодова?

— Перш за все, він не професійна людина. У нього було повністю відсутнє розуміння роботи митної служби. Можливо в якихось інших напрямках, наприклад, діджіталізації України, він міг би бути успішним менеджером.

Але в умовах налагодження щоденної роботи митниці в сучасних викликах, він був не достатньо ефективний.

Як ви можете прокоментувати справу Арселор Міттал — Верланов?

Це досить заплутана справа. Дуже відома міжнародна компанія раптом, за допомогою Верланова, як пишуть ЗМІ, йде від податків. По-перше, це не схоже на роботу таких компаній, які навпаки хочуть повної прозорості у відносинах між великим бізнесом і державою. По-друге, незрозуміло чому цією справою займається саме СБУ, а не НАБУ. По-третє, СБУ в цій справі посилається на ст. 212 ККУ (ухилення від податків, зборів та обов’язкових платежів). Але цікаво те, що дана стаття передбачає ухилення від сплати податків при вже встановленому судом зобов’язанні їх сплатити. Наскільки я знаю, суди такого рішення ще не приймали і не приймуть. Тому сторонам конфлікту скоріш за все доведеться йти на мирову і працювати далі в рамках українського законодавства.

Як ви оцінюєте рішення про введення так званого карантину вихідного дня?

— Карантин вихідного дня – це провал по всім статтям: в політичних, економічних та епідеміологічних аспектах. По-перше, обмеження два дні на тиждень не дає жодних результатів, ми це бачимо по щоденному та стійкому росту захворювань. По-друге, десятки тисяч підприємців недоотримують прибутки. Рівень безробіття росте, а держава не отримує податків. Чорна діра в бюджеті збільшується на очах. По-третє, непопулярність цих рішень підвищує рівень недовіри до державних інституцій. В кризовий час це дуже погано.  

Ви залишили державну посаду, як ви плануєте впливати на ситуацію в далі?

— Найкращий спосіб допомогти країні зараз – це винесення болісних тем в публічний простір. Треба змінювати систему ззовні, тому розголос – це найкращий інструмент впливу сьогодні. Також буду готовий допомогти тим, хто імплементує результати мої роботи в життя, а не складатиме у стіл.

Мірошник В’ячеслав

Закінчив Київський національий університет культури і мистецтв. У журналістиці - з 2018 року. Працював спортивним оглядачем та займався публіцистикою. У послужному списку також робота на радіо і в друкованому журналі. Зі Svoboda.ua з 2020-го року.