Олександр Клюжев: Як вони поділили владу?
Олександр Клюжев
Як вони поділили владу?
Результати розподілу керівних посад у обласних радах України: партійність, стабільність “коаліцій” та гендер.
В Україні завершився процес обрання керівництва обласних рад. На Запоріжжі ще будуть суди і політичні конфлікти, але в країні вже можна підбивати підсумки.
Голови обласних рад:
12 з 22 посад голів облрад отримали депутати, обрані від “Слуги народу” (Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Київська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська, Чернігівська). Рішення про обрання голови Запорізької облради було переглянуто частиною депутатів, що зараз є предметом судових оскаржень і розслідувань правоохоронців.
”Європейська солідарність”, “За майбутнє” та ВО “Свобода” отримали по 2 посади голови облради кожна. “ЄС”-Львівська, Рівненська обл., “За майбутнє”- Волинська, Хмельницька, “Свобода”- Івано-Франківська, Тернопільська.
”Українська стратегія Гройсмана”, “Довіра”, ВО “Черкащани” та Аграрна партія отримали посади голови облради у Вінницькій, Полтавській, Черкаській та Чернівецькій областях відповідно.
10 з 22 обраних голів облрад представляють партії, які отримали перший результат на виборах, 8 голів-партії з другим результатом, 3 голови-від партій з третім результатом, 1 посада для партії з п’ятим результатом на виборах (Чернівецька область).
9 з 12 голів від Слуги народу представляють її місцеві організації з другим і третім результатом на виборах депутатів конкретних обласних рад. Натомість у одному з регіонів, де вона отримала перший результат, голова облради представляє іншу політичну силу. “Європейська солідарність” отримала посади голів лише у облрадах, на виборах яких вони зайняли першу позицію. “За майбутнє” та ВО “Свобода” перемогли на виборах лише до однієї обласної ради, але здобули по 2 посади голів. Аграрна партія з 5 результатом здобула посаду голови Чернівецької обласної ради. Інші “локальні” партії з першим результатом у одному регіоні отримали відповідну посаду. Звертає на себе увагу відсутність серед голів обласних рад представників партії “Опозиційна платформа-За життя”, хоча вона перемогла у 4 областях. Таким чином, “Слузі народу” вдалося стати об’єднавчим фактором у місцевій “коаліціаді” у значній частині регіонів, де вони не отримали найбільшої підтримки виборців. Це може бути пояснено бажанням місцевих депутатів співпрацювати з політичною силою, яка на центральному рівні є партією влади.
За 6 з 22 голів обласних рад проголосувало 80% і більше депутатів рад, що стало переконливою заявкою на стабільні коаліції у радах. Це Вінницька, Миколаївська, Житомирська, Полтавська, Волинська та Івано-Франківська обласні ради. Рекордсменами стали голови Івано-Франківської (ВО “Свобода”) та Волинської (За майбутнє) обласних рад, за яких проголосували 99% і 94% депутатів обласних рад відповідно.
Менше 60% депутатів обласних рад проголосували за 10 голів обласних рад (Запорізька, Хмельницька, Чернігівська, Київська, Одеська, РІвненська, Закарпатська, Тернопільська, Черкаська, Чернівецька), при цьому 5 з них отримали менше 55%. Ці ради відносяться до ризикованих з точки зору пошуку компромісів між депутатами-представниками різних політичних сил. Найменшу кількість голосів депутатів отримав голова Запорізької облради, колишній голова ОДА Віталій Боговін, обрання якого зараз є предметом політичного та судового конфліктів. У 6 обласних радах голови були обрані від 60% до 79% депутатів. Варто зазначити, що 5 з 12 голів обласних рад, обраних від “Слуги народу” отримали менше 60% голосів депутатів.
Половина новообраних голів обласних рад були лідерами виборчих списків своїх політичних партій. Натомість 13 з 22 голів отримали мандат у єдиному багатомандатному окрузі, 9 обралися у територіальних округах. Безпартійними є 15 осіб, членами партій-7. До прикладу, серед голів-представників Слуги народу лише один був на момент виборів членом партії.
Серед нових голів обласних рад найбільше колишніх посадових осіб місцевих державних адміністрацій (7). 6 голів раніше були підприємцями, 5-посадовцями органів місцевого самоврядування, 2 -працювали у неурядових організаціях, по 1 посаді-тимчасово непрацюючий та партійний функціонер.
Колишні голови Запорізької та Закарпатської ОДА очолили обласні ради, заступники голів ОДА очолили Київську, Херсонску, Житомирську, Чернівецьку обласні ради, голова РДА став керівником Харківської облради. Усі посадові особи ОДА і РДА, крім Чернівецької обл., були обрані головами облрад від Слуги народу.
Голови попередніх обласних рад знову їх очолили у Черкаській (ВО “Черкащани”), Полтавській (“Довіра”), Івано-Франківській (ВО “Свобода) областях.
4 з 22 голів обласних рад є жінками: Хмельницька (За майбутнє), Чернігівська, Миколаївська (Слуга народу), Львівська (“ЄС”).
Заступники голів обласних радУсього в усіх обласних радах було обрано 46 заступників голів (включаючи перших).
Найбільшу кількість усіх посад заступників отримали депутати ВО “Батьківщина”-8, Опозиційна платформа-За життя-7, Європейська солідарність та Слуга народу- по 5 посад, Блок Кернеса, Пропозиція, Радикальна партія Олега Ляшка, Українська стратегія Гройсмана-по 3 посади, За майбутнє та ВО “Свобода” -2. “Наш край”, “Рідне місто”, “Рідний дім”, Команда Симчишина, Партія Ігоря Колихаєва “Нам тут жити”- по одній посаді. У різних обласних радах утворювалась різна кількість посад.
63 % усіх заступників голів обласних рад отримали мандат у єдиному багатомандатному окрузі, 28% таких посадовців були першими номерами своїх політичних партій, при цьому серед заступників переважають члени партій (65%).
На рівні посад перших заступників голів обласних рад найбільше представлені ВО “Батьківщина” -5, Опозиційна платформа-За життя -4, Слуга народу -3. 10 партій, включаючи “Європейську солідарність”, отримали по одній посаді першого заступника голови.
Серед усіх посад перших заступників і заступників голів облрад критично мало жінок (лише 6 з 46).Це сухий залишок процесу обрання керівництва обласних рад. Але політично все найцікавіше тільки починається. Ключове питання-чи стануть обласні ради відзеркаленням парламентської боротьби і чи зможуть вони забезпечити стабільність своїх новоутворених коаліцій.
Мірошник В’ячеслав
Закінчив Київський національий університет культури і мистецтв. У журналістиці - з 2018 року. Працював спортивним оглядачем та займався публіцистикою. У послужному списку також робота на радіо і в друкованому журналі. Зі Svoboda.ua з 2020-го року.