Tuesday, March 02, 2021
блоги
27.01.2021

Андрій Бондар: хто ж прийде на зміну гетьманові Скоропадському в цьому захопливому забігу на роль улюбленого персонажа історії?

Андрій Бондар

Будучи не істориком, а звичайним спостерігачем, пам’ятаю, як уже в незалежній Україні залежно від суспільних настроїв змінювалося ставлення до головних фігурантів Перших визвольних змагань 1917-1920 років, що завершилися відомо як.

Винниченко, Петлюра, Грушевський досить успішно повертались у суспільну свідомість у 1990-х роках, хоча усім їм закидали брак рішучості й інші гріхи історичних постатей, які все просрали, але могли все зробити як слід, якби справді мали талант до державотворення і вміли домовлятися з власним народом.

Початок 2000-х – це раптове воскресіння Нестора Махна: фестивалі в Гуляйполі, романтизація “анархії в Українї” й письменник Ульяненко на бричці.

2010-ті роки – початок великого повернення гетьмана Скоропадського, якого нині особливо полюбляють наводити як приклад здорової панської (консервативної) альтернативи вошивим соціал-демократичним і соціал-революційним лузерам.

Мовляв, він, безперечно, міг би все зробити як слід – ось спогади, самі почитайте, який мудрий чоловік.

І нині, вже на початку 2020-х, наскільки я бачу, Скоропадський упевнено лідирує в конкурсі на головного віртуального українського збавителя, в якого теж нічого не вийшло, бо ж нам, повторюю, відомо, як закінчилися ПВЗ.

Але в Скоропадського нічого не вийшло чомусь якось не так безнадійно, як у Винниченка, Петлюри чи Грушевського, вже не кажучи про Махна.

Скоропадський таки мав талант до державотворення, але обставини не були сприятливі. Й ось почалися 2020 роки.

ПВЗ мають не так багато головних фігурантів.

Тому цікаво: хто ж прийде на зміну гетьманові Скоропадському в цьому захопливому забігу на роль улюбленого персонажа історії в епоху, коли в нас нічого не вийшло?

Теги: блоги