Воскресенье, 28 ноября, 2021
блоги
03.11.2021

Павло Ковтонюк: чому антивакцинаторам не можна давати ефірний час

Павло Ковтонюк

Чому антивакцинаторам не можна давати ефірний час.

Цього тижня я був на ток-шоу на UA Перший. Там посеред програми зробили включення з «юристкою», яка мала можливість хвилин десять розказувати усій країні різні антивакцинаторські меседжі.

Я зробив зауваження, що антивакцинаторам не можна давати ефірного часу. Ведуча відповіла, що люди хочуть чути відповіді на проблемні питання, які їх турбують.

Запрошення антивакцинаторів до ефіру не має нічого спільного з відповідями на проблемні питання. Воно знецінює дискусію як таку. Воно заважає і шкодить вакцинації в Україні. І ось чому.

Почнемо з того, що це ілюзія дискусії, а не справжнє обговорення проблем. Канали вдають, що даючи слово антивакцинаторам, вони забезпечують збалансованість поглядів на проблему. Але це ніяка не збалансованість. І я кажу «вдають», бо впевнений, що канали прекрасно це розуміють.

Те, що говорять антивакцинатори, це не інший погляд на конкретну проблему — доцільність карантину, або щеплення для тих хто перехворів. Це інший погляд на цивілізацію, суспільний устрій та взагалі факти як такі. Поясню на іншому прикладі. Є конкретна проблема: постачання води до окупованого Криму.

Чи можна запрошувати на ефір російських політиків, якщо вони мають позицію «постачати»? Це ж створює «збалансованість»? Не можна, бо російські політики заперечують основи нашої держави — наші кордони і наш суверенітет.

А їх позиція по воді у Крим — уже вторинна, похідна від основної, в якій України не існує як суб’єкта.

Антивакцинатори заперечують факти, науку, цивілізацію. Їх позиція по сертифікатах, карантину, вакцинації тих хто хворів — це похідне від заперечення фактів та науки взагалі.

А зовсім не «інший погляд на проблему». Світогляд Росії не сумісний з нашим суверенітетом і життям. А позиція антивакцинаторів — несумісна з основами цивілізованого суспільства. І з життям вона також несумісна.

Тому «дискусія», яку імітують на каналах — це не дискусія. Тоді що це?Це спосіб отримати перегляди шляхом допомоги антивакцинаторам.

Антивакцинатори не збираються обговорювати проблеми, які є приводом для їх запрошення в ефіри. Для них це лише двері, через які можна заносити свій порядок денний. І канали їм ці двері відкривають настіж. Вони дають їм цілі гори дорогущого ефірного часу у прайм-тайм на найбільш популярних передачах найбільш рейтингових каналів.

Про що їм ще мріяти? Мало того, канали не лише помагають просувати погляди, несумісні з правдою. Вони знецінюють цивілізовану дискусію як інститут, бо ставлять людей, які спираються на правду на один щабель з тими, хто існування правди заперечує. Канали змушують дискутувати з людьми, які не вірять у самі основи дискусії.

Канали надають легітимності наративу, що дієвість вакцин — питання дискусійне. Що факти — відносні. Що правди — немає. Яка вигода від такої «дискусії» для цивілізованого суспільства? Який поступ ми робимо? Ніякого. Яка вигода для антивакцинаторів? Яка вигода для Росії, яка вкладає величезні гроші, щоб просувати антивакцинальний наратив в Україні? Вона величезна. То як робити правильно?

Невже не обговорювати проблемних тем, гострих питань, незручних фактів? Навпаки! Але їх обговорення може бути цінним тільки тоді, коли в ньому беруть участь люди з різними поглядами на проблему, а не на базові підвалини світу, суспільства, спілкування. Проблеми в українській державі мають обговорювати ті, хто вірить в майбутнє цієї держави. А питання вакцинації — люди, які вакцинуються.

Щодо мене, то я не буду писати або ходити на ефіри до медіа, які дають сторінки або час антивакцинаторам.

Теги: блоги