Актуалізація Будапештського меморандуму дозволить Україні створити більш міцні переговорні позиції для повернення всіх окупованих територій — ОП

Актуалізація положень Будапештського меморандуму 1994 року про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї може допомогти Україні сформувати більш міцні переговорні позиції для повернення тимчасово окупованої частини Донбасу й тимчасово окупованого Криму, вважають в Офісі президента України.

«Змушені нагадати, що за п’ять років від 2014-го тодішньою українською владою фактично нічого не робилося для підготовки деокупації Криму. Ще й були розведені у переговорах кримський та донбаський кейси. Актуалізація положень Будапештського меморандуму може допомогти нашій державі поновити втрачені за той час можливості, створивши значно міцніші переговорні позиції разом щодо Донецька, Луганська і Криму», — йдеться в коментарі ОП щодо п’ятого запитання про гарантії безпеки згідно з Будапештським меморандумом, на яке президент Володимир Зеленський запропонував відповісти українцям 25 жовтня.

В Офісі президента назвали Будапештський меморандум одним із найбільш недооцінених документів, створених у «буремних 1990-х роках на руїнах СРСР».

«Зміст цього документа полягає в тому, що Україна, відмовляючись від третього за потужністю ядерного арсеналу в тогочасному світі та, відповідно, роблячи найбільший після Другої світової війни внесок у глобальний мир і безпеку, отримала гарантії від провідних військових держав світу щодо непорушності своєї безпеки та існуючих кордонів», — нагадали в ОП.

Там зазначили, що підписанти Меморандуму не тільки підтвердили їхні зобов’язання не використовувати проти України ядерну зброю, але також: у пункті 2 документа підтвердили зобов’язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України і що жодна їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України; в пункті 3 меморандуму підтвердили зобов’язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва у Європі утримуватися від економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, і таким чином отримати будь-які переваги.

В Офісі президента вважають, що гарантії безпеки Україні було порушено ще задовго до 2014 року. Наприклад, можна згадати відоме прикордонне протистояння у 2003 році у конфлікті навколо острова Тузли, що загрожувало територіальній цілісності України. «Не менш небезпечними можна вважати так звані газові війни, які є проявом свідомого економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам Україну», — наголошується в коментарі.

На Банковій наголосили, що світ не відреагував у належний спосіб на такі порушення зобов’язань «одним із підписантів Меморандуму, які наростали з роками, призвівши у підсумку до прямої збройної агресії».

«Більше того, настільки відверте ігнорування безпекових зобов’язань перед Україною поставить під сумнів для будь-якої іншої держави світу вагу підписів і обіцянок представників держав-гарантів за Будапештським меморандумом. Хто тоді виконуватиме інші подібні домовленості? Ігнорування зобов’язань держав-підписантів за Будапештським меморандумом перед Україною ставить під сумнів увесь корпус міжнародних договорів щодо нерозповсюдження та контролю над зброєю масового ураження», — заявили в ОП.

В Офісі Зеленського також вважають, що залишається актуальним глобальне завдання з нерозповсюдження ядерної зброї, зі створення нових міжнародно-правових актів, які гарантують безпеку окремих держав у разі відмови від ядерної зброї або намірів щодо її виробництва, а, відповідно, потрібна й актуалізація положень Будапештського меморандуму.

«Його подальше невиконання може заблокувати досягнення нових дипломатичних рішень у сфері глобальної безпеки. Враховуючи також довготривалість порушення однією з держав-підписантів її зобов’язань, підтверджених у Меморандумі, наполягаємо на необхідності спільної роботи інших держав-гарантів для відновлення безпеки та територіальної цілісності України», — зазначається в коментарі.

В ОП зауважили, що така позиція має бути не тільки позицією влади, а загальнонаціональною позицією, що зробить її значно сильнішою. Саме тому президент Зеленський запропонував п’яте запитання для загальнонаціонального опитування 25 жовтня щодо Будапештського меморандуму: «Чи потрібно Україні підняти сьогодні на міжнародному рівні питання: або всі підписанти меморандуму виконують взяті на себе зобов’язання, або ніхто?».

«Нашій державі потрібен мандат від народу для того, щоб звертатися до держав-підписантів Меморандуму про виконання їхніх зобов’язань», — пояснили в ОП.

В Офісі президента також нагадали, що ініційоване президентом загальнонаціональне опитування не тотожне референдуму, а результат голосування 25 жовтня у форматі такого опитування не матиме прямих юридичних наслідків. «Застосування такої форми безпосередньої демократії потрібне для того, щоб зафіксувати волю народу і вже з цим політичним мандатом вибудовувати державні позиції», — зазначили в ОП.

Мірошник В’ячеслав

Закінчив Київський національий університет культури і мистецтв. У журналістиці - з 2018 року. Працював спортивним оглядачем та займався публіцистикою. У послужному списку також робота на радіо і в друкованому журналі. Зі Svoboda.ua з 2020-го року.