Вторник, 07 декабря, 2021
блоги
03.03.2021

Олексій Шевчук: міністерство з питань стратегічних галузей промисловості – це дуже своєчасний крок для України

Олексій Шевчук

Сьогодні вкрай важливо розуміти, що Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості – це дуже своєчасний крок для України. Такий центральний орган виконавчої влади з’явився для того, щоб врятувати від занепаду та банкрутства важливі галузі української промисловості. Зокрема, увага Міністерства нині сконцентрована на оборонній, космічній галузях економіки, й навіть на інтелектуальній власності. Але про все по порядку.

Моя робота, як радника віце-прем’єр-міністра – міністра з питань стратегічних галузей промисловості, зосереджена сьогодні на організації роботи цілого ряду міжвідомчих комісій, де представники нашого міністерства беруть участь. Велику увагу доводиться приділяти саме офсетній комісії, адже офсетні угоди поширюються на великих гравців оборонної галузі й, нажаль, дещо випали з поля зору українського законодавця та виконавчої влади.

По своїй правовій суті офсетні угоди – це вид договорів на закупку Україною імпортної продукції, важливою умовою яких є зустрічні умови з інвестування частини коштів від суми контракту в економіку країни імпортера. Пояснюючи простими неюридичними словами: уявіть, що Україна купує танки у французів. Головною умовою такого офсетного договору буде те, що іноземці повинні на аналогічну суму також купити в України певний товар або проінвестувати ці гроші в нашу економіку чи відкрити тут власне виробництво, забезпечивши українців новими робочими місцями. У такий спосіб ми захищаємо нашу національну економіку й попереджаємо відтік капіталів за кордон.

В майбутньому ці договори можуть принести Україні значні інвестиції. Тому ми уважно ставимося до цього питання й перевіряємо всі офсетні договори, які укладаються або були укладені в минулому. Поки що нами було виявлено велику кількість офсетних зобов’язань, котрі залишилися неврегульовані. Ми виявили ситуації, коли покупаючи таку продукцію у французів чи болгар наш Укрспецекспорт недостатньо глибоко аналізував природу офсетних зобов’язань й давай згоду, наприклад, на відкриття безоплатного тренінгового центру. Але це не покривало весь об’єм інвестицій нашою стороною в іноземну країну. Зараз ми перевіряємо ці правовідносини, щоб в Україну зайшло більше інвестиції й вона не втратила свої законні кошти. Найближчим часом на офсетній комісії ми будемо змушені просити учасників розробити нові нормативні документи, які регламентують більш значну ступінь захищеності для України в офсетній сфері.

Cьогодні наші зусилля також направлені на пошук й передачу у підвідомчість Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості тих важливих для України державних підприємств, які раніше працювали при інших центральних органах виконавчої влади, але з якихось причин й досі залишаються бюджетними аутсайдерами в занепадному стані, бо раніше їм не приділяли належної уваги.

Ні для кого не є секретом, що в рамках кожного з міністерств є біля десяти або навіть більше державних підприємств, які не є профільними для відповідних відомств. Багато з них не розвиваються й вони висять баластом на балансі міністерств. Важливо, щоб такі підприємства, як наприклад, державне підприємство Авіалінії України, яке багато років «гуляло» між різними міністерствами, можливо було відновити й змустити ефективно працювати.

Гостро стоїть питання про регламентацію захисту інтелектуальної власності на об’єкти, які розробляються Україною в оборонній, космічній та інших сферах. Адже, як виявилось, досить багато новостворених об’єктів інтелектуальної власності раніше належним чином не реєструвалися. Це серйозний напрямок, який вимагає належної рекламентаціі для того, щоб всі напрацювання, створені українською державою минулими десятиліттями не були втрачені або привласнені третіми особами. В українській космічній галузі вже давно необхідно робити повну ревізію або аудит об’єктів інтелектуальної власності. Необхідно перевірити чи не заеєстровані вони вже за приватними особами – «місцевими Ілонами Масками», які за великим рахунком відношення до цих державних об’єктів не мають.

Ми також працюємо сьогодні над питаннями кібербезпеки і формуванням страхового фонду документації в рамках Міністерства. На часі – питання корпоратизації ряду державних підприємств, трансформація їх від рудіментальних корпоративних форм, які блокують ефективну роботу на ринку, до прозорих акціонерних товариств. Це дозволить їм стати повноцінними гравцями в сучасній світовій економіці.

Приблизно так сьогодні виглядає моя робота в якості радника віце-прем’єр-міністра, враховуючи також складні питання комунікації в частині правової оцінки різноманітних кейсів, підготовки чітких письмових юридичних висновків для віце-прем’єра та залучення для цього серйозних незалежних фахівців юридичного ринку.