Среда, 22 октября, 2025
Горячие новости

Заступник голови Державного агентства відновлення України Сергій Сверба купує квартири та віддає борги в кріптовалюті

ДБР оголосило підозру у розтраті майже 5 млн грн генеральному директору «Нижньодністровської ГЕС»

Чому українська ковбаса дорожча за італійську і як «відкатні» схеми «УкрХімТеху» нищать бізнес

Коли «фармацевтика» дорожча за совість

ЄС найближчим часом зосередиться на поставках зброї Україні

Наступні кілька тижнів визначатимуть, чи буде Україна надалі існувати – The Washington Post

Аферисти, що розповсюджують німецькі антиалергенні препарати, наживаються на бійцях ЗС

У декларації начальника управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії ДМС в Одеській області Андрія Морару виявлено ознаки незаконного збагачення.

НАБУ перевірить міністра Коваля через квартиру його тещі вартістю майже 18 мільйонів гривень

Хто допоміг втекти головному фігуранту справи про розкрадання грошей у Фонді держмайна Андрію Гмиріну?

блоги
28.09.2021

Валерій Пекар: ганьба кожному народному депутатові, який допоміг ламати парламентаризм

Валерій Пекар

Вчора був чорний день українського парламентаризму.

Спочатку зауважу, що парламентаризм є одним із найбільших і небагатьох по-справжньому засадничих досягнень України. Передусім саме він, а не здатність активної меншості влаштувати Майдан, відрізняє нас від Росії, Білорусі та інших країн колишнього Радянського союзу.

Тому що Майдан короткочасний і спрямований на протест, а парламент постійно діючий і спрямований на розбудову.Забрати у членів парламенту, народних депутатів право піднімати поправки до законопроєктів — це кінець парламентаризму.

Це перетворення парламенту на «скажений принтер», це встановлення режиму «парламент — не місце для дискусій», характерного для авторитарних країн.Це прямо заборонено Законом, і ще є відповідне рішення Конституційного суду від 2018.

Так, наш парламент не ідеальний, він є відображенням нас самих, нашого суспільства. Але він боронить нас від гіршого. Що більше дискусій в парламенті, то менше крові на вулицях. Коли люди розуміють, що не залишається шансів бути почутими через інституції, передбачені Конституцією, вони виходять на вулиці, і там ллється кров.

Ніякого сенсу вчора порушувати Закон не було: голосів за законопроєкт про олігархів (про нього напишу окремо) було досить. Слухання поправок зайняло би кілька годин, нічого страшного. Завдання було інше: показати силу, принизити і помножити на нуль парламентаризм; замазати у порушенні закону якомога більше народних депутатів, щоб потім зробити їх залежними; створити прецедент, щоб потім проштовхувати через слухняний парламент що завгодно.

Таке вже бувало. 16 січня 2014 року.

Ну і що це дало?

В результаті в законі про олігархів опинилися дві (схоже, навіть три) норми, які прямо суперечать одна одній, тож тепер треба переголосовувати, щоб прибрати юридичну колізію.

Поспішиш — людей насмішиш, каже народна мудрість.

Але мені чомусь не дуже смішно.

Щиро дякую кожному народному депутатові, який не підтримав ганебне рішення по порушення Регламенту. Особливо дякую народним депутатам від «Слуги Народу», які не підтримали порушення, бо розумію, під яким шаленим тиском вони перебували.

Ганьба кожному народному депутатові, який вчора допоміг ламати парламентаризм, — не для цього вас народ туди обирав.

Віддасться кожному згідно з ділами його.



Мірошник В’ячеслав

Закінчив Київський національий університет культури і мистецтв. У журналістиці - з 2018 року. Працював спортивним оглядачем та займався публіцистикою. У послужному списку також робота на радіо і в друкованому журналі. Зі Svoboda.ua з 2020-го року.

Теги: блоги