Росія намагалася зламати енергомережу України
Олександр Гіндюк налаштований не застати зненацька, якщо цієї зими знову зникне електропостачання. Коли минулого року Росія вдарила по енергомережі України широкомасштабними та неодноразовими хвилями авіаударів, спричинивши масові відключення електроенергії, його дружина щойно народила другу доньку.
«Це було досить складно», — розповів Гіндюк, який живе з родиною в передмісті столиці Києва. «У нашому домі немає життя, якщо немає електрики. Без електрики у нас немає ні води, ні світла, ні опалення».
Він провів літо, готуючись до того, щоб Росія повторила свою стратегію, яка була покликана посіяти терор і зробити життя нежиттєздатним, позбавляючи українців тепла, води та медичних послуг. «Ми повністю готові — у нас є дизель-генератор і потужний акумулятор на 9 кВт*год. Ми не налякані, ми готові», – сказав Гіндюк .
Поки сім’ї на кшталт Гіндюка підперезуються ймовірністю ще однієї темної зими, Україна поспішає відновити та захистити свою крихку енергетичну інфраструктуру.
Оскільки дні стають коротшими, а температура падає, Росія має ще одну можливість спробувати зламати українську стійкість за допомогою каральних відключень. Але цієї зими чиновники з питань оборони та енергетики кажуть, що Україна краще підготовлена.
«Росіяни можуть застосувати комбінацію ракетної зброї та атакувати БПЛА (безпілотні літальні апарати або дрони). Це точно не будуть такі примітивні атаки, як торік. Росіянам буде важко добитися результату – ми теж готуємося і розуміємо, як вони діють».
ДТЕК, найбільша приватна енергетична компанія країни, протягом останніх семи місяців відновлювала інфраструктуру, намагаючись збільшити видобуток і зміцнити захист своїх об’єктів по всій Україні.
«Ми відновили те, що можна було відновити, закупили резервне обладнання та встановили оборону навколо електростанцій», — розповів CNN генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко.
Компанія виробляє приблизно чверть електроенергії в Україні та керує 40% її мережевої мережі, що робить її основною мішенню для російських атак. За даними компанії , четверо співробітників ДТЕК були вбиті під час виконання службових обов’язків, а його електростанції зазнали майже 300 атак з початку повномасштабного вторгнення. «Минулої зими рішучість допомогла нам. Цієї зими ми сильніші, а наші люди досвідченіші», – сказав Тимченко.
За даними ДТЕК, з жовтня 2022 року по квітень 2023 року Росія здійснила 1200 атак на енергосистему України, причому кожна теплова електростанція та гідроелектростанція в країні зазнали певних збитків.
У звіті про оцінку збитків , опублікованому в червні, Програма розвитку ООН заявила, що потужність України з виробництва електроенергії скоротилася приблизно вдвічі від того, що було до повномасштабного вторгнення Росії. «Енергосистема України продовжує працювати в аварійному режимі, що впливає як на електромережі, так і на генерацію», — йдеться в повідомленні, яке супроводжує повідомлення.
У доповіді також викладено дорожню карту відновлення енергетичного сектору, надавши пріоритет децентралізації, відновлюваним джерелам енергії та більшій інтеграції з Європейським Союзом. Після повномасштабного вторгнення Україна була підключена до енергомережі ЄС, що дозволило їй синхронізуватися та торгувати енергією з блоком. Але масштабна хвиля атак на енергетичну інфраструктуру минулої зими зруйнувала цей баланс.
Виклик ППО
Значна частина поточної уваги залишається на захисті існуючої інфраструктури, а не на її відбудові.
Навколо високовольтної електромережі України, оператором якої є національна енергетична компанія «Укренерго», встановлено фізичні бар’єри . «Наша мета — зробити російські ракетні атаки та атаки безпілотників настільки неефективними, що ворог відмовиться від цієї ідеї», — сказав CNN голова правління «Укренерго» Володимир Кудрицький.
Були спроби захистити критично важливі будівлі мішками з піском і металевими клітками, щоб запобігти пошкодженню від падіння уламків. Навколо ключового енергетичного обладнання також будуються споруди, призначені для захисту від боєприпасів, що блукають. Але ніщо з цього не може замінити більше систем протиповітряної оборони — рефрен, який повторюється майже в усіх ешелонах уряду та в енергетичній галузі.
«Звичайно, ключовим елементом для захисту енергетичної інфраструктури є протиповітряна оборона», – сказав Кудрицький.
В «Укренерго» заявили, що вдалося усунути частину минулорічних збитків і готові передати збільшені обсяги електроенергії, необхідні для зими. «Близько половини високовольтних мереж було виведено з ладу після масових атак минулого сезону. Щоб їх повністю відновити, потрібні місяці, а подекуди й роки», – зазначив Кудрицький, підкресливши масштабність справи.
Також компанія підготувала резерви обладнання, навчила ремонтні бригади та диспетчерів для ліквідації наслідків можливих атак та створила резервні ланцюги електропостачання споживачів.
Закупівля генераторів, акумуляторів
Олександр Прохоренко, керівник електротехнічної компанії, яка встановлює системи зберігання енергії по всій Україні, побачив значне зростання попиту, оскільки люди готуються до відключень, звертаючись до автономних рішень.
Керуючі компанії багатоповерхових будинків закупили генератори та акумулятори — акумуляторні, акумуляторні батареї — для забезпечення роботи насосів води та ліфтів. Підприємства перейшли на потужніші генератори, які можуть підтримувати світло довше.
Лікарні також готуються до відключень електроенергії. За даними Міністерства охорони здоров’я України, у всіх лікарнях зі стаціонарними відділеннями є генератори для підтримки роботи рятувального обладнання, але тривалі відключення можуть призвести до скорочення медичного обслуговування.
«Люди продовжують закуповувати на зиму генератори, переносні електростанції та акумулятори», — сказав Прохоренко.
Катерина Сержан – одна з тих, хто готується на найближчі місяці. Вона та її дворічна дочка провели минулу зиму в іспанському місті Валенсія, щоб уникнути відключень електроенергії, але це означало бути окремо від чоловіка. Цього року вона вирішила залишитися в Україні.
Сержан каже, що усвідомлює ризики і, купивши потужну акумуляторну батарею, почувається готовою до найгіршого. «Якщо ця зима буде темною і холодною, ми готові. Найважливіше (те) те, що ми всі будемо разом, як сім’я», – сказала вона. «Я не хочу знову давати росіянам можливість роз’єднати нас».
Мірошник В’ячеслав
Закінчив Київський національий університет культури і мистецтв. У журналістиці - з 2018 року. Працював спортивним оглядачем та займався публіцистикою. У послужному списку також робота на радіо і в друкованому журналі. Зі Svoboda.ua з 2020-го року.