Полковник Манько: «Досить принижувати Збройні Сили!». Військовий пояснив, навіщо показав карти та розкрив маніпуляцію
Начальник управління штурмових підрозділів ЗСУ полковник Валентин Манько заявив, що карти, які він демонстрував у соцмережах, не є військовими й не потрапляють під гриф «секретно».
Про це він повідомив на своїй Facebook-сторінці у вівторок, 28 жовтня.
Військовий стверджує, що ЗМІ, які писали про те, що він показував у соцмережах карти, «піддались цій провокації» і «погнали роздувати зраду».
За його словами, «хтось умисно, окрім ворога, хоче зробити з військових недолугих, таких собі дурників, які не можуть мислити». Також Манько сказав, що це «принижує всі Збройні сили».
«Якщо у вас є совість і ви зараз вже ж зрозуміли, що це не так все. Що не має проблем в картах. Що це не військові карти й тим більше без грифа „секретно“… То виправтесь і вибачтесь», — каже військовий.
Манько стверджує, що показав те саме, що й DeepState чи Генеральний штаб, тільки «розказав більш детально, щоби всі зрозуміли, яку важку роботу ми робимо».
27 жовтня блогер Сергій Стерненко звернув увагу на те, що Манько публікував в соціальних мережах фотографії, на яких зображено мапи, що нібито могли б бути корисними для російських окупантів.
«Полковник Манько у TikTok опублікував фото, на яких видно мапи із грифом „таємно“. Публікація таких фото може допомогти ворогу», — йдеться у його дописі у Telegram.
Крім того, низка військових та OSINT-аналітиків висловили обурення через такі фото.
Згодом Манько у коментарі Суспільному заявив, що опубліковані ним у соцмережах фото з мапами не містять відомостей з грифом «таємно» і не є службовою інформацією. За словами військового, ці зображення — звичайна карта Google Maps із власними позначками, які, на його думку, не становлять загрози й не зашкодять операціям ЗСУ.
Мірошник В’ячеслав
Закінчив Київський національий університет культури і мистецтв. У журналістиці - з 2018 року. Працював спортивним оглядачем та займався публіцистикою. У послужному списку також робота на радіо і в друкованому журналі. Зі Svoboda.ua з 2020-го року.
