ФОПи, «скрутки» і криптовалюта – голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін розповів, як злочинність адаптується до технологій, інтервʼю
Фінансові схеми теж не стоять на місці. Вони еволюціонують — від класичних конвертаційних центрів до складних мереж із використанням ФОПів. До того ж, організована фінансова злочинність дедалі активніше переходить у цифровий простір, використовуючи нові технології та глобальні фінансові інструменти.
Про те, як змінюється характер фінансових схем, де проходить межа між податковою оптимізацією та незаконним дробленням бізнесу, та яку роль у схемах відіграють ФОПи, в ексклюзивному інтерв’ю «Судово-юридичній газеті» розповів голова Державної служби фінансового моніторингу України Філіп Пронін.
Філіпе Євгеновичу, розкажіть як за останні роки змінився характер фінансових схем – від поодиноких порушень до організованих мереж?
Фінансова злочинність, як і будь яка інша, дуже швидко трансформується під впливом зовнішніх чинників. Сучасні схеми відмивання злочинних доходів характеризуються високим рівнем адаптивності, транснаціональності та технологічної оснащеності.. Водночас, організована злочинність все більше переходить у цифровий вимір, управління грошовими потоками і членами злочинних угруповань здійснюються онлайн, з мінімальною фізичною присутністю. Крім того, злочинні організації наразі широко використовують в своїй діяльності можливості штучного інтелекту.
Як на вашу думку, де проходить межа між законною податковою оптимізацією та незаконним дробленням бізнесу з точки зору фінансової розвідки?
Якщо під час фінансових розслідувань ми бачимо, що група ФОПів обслуговує переважно або виключно одну юридичну особу (групу осіб), здійснює свою діяльність синхронно, через спільних довірених осіб (які нерідко є представниками юридичної особи – вигодоодержувача), відповідно виникає підозра, що зазначена підприємницька діяльність здійснюється на користь «великого бізнесу» з метою ухилення від сплати податків та обготівковування коштів.
Залучення ФОПів до схеми «дроблення бізнесу» це ухилення від сплати податків.
Наприклад, одна з класичних схем виглядає так:
Група компаній перераховує кошти за нібито придбаний товар на рахунки великої кількості ФОПів. Після цього більша частина грошей знімається готівкою або переказується на особисті картки.
Причому гроші часто знімаються майже одночасно, в тих самих банкоматах і на однакові суми, щоб не потрапляти під порогові фінансові операції.
При цьому самі ФОПи мають спільних контрагентів, інколи родинні зв’язки, а договори з компаніями оформлені фактично за однаковими умовами.
Усе це разом є типовими ознаками дроблення бізнесу, коли діяльність штучно розподіляють між багатьма ФОПами, щоб зменшити податкове навантаження і виводити гроші в готівку.
Чи перетворилися ФОПи на системний інструмент ухилення від оподаткування і відмивання коштів, особливо в умовах війни?
Твердження, що ФОПів використовують лише для мінімізації податків є хибним. Не всі фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності задіяні у схемах з ухилення від сплати податків та надають послуги з конвертації.
На жаль, будь яка створена преференція, на жаль, буде використовувати в тому числі не за призначенням.
Спрощена система оподаткування для ФОПів тривалий час використовується бізнесом з метою ухилення від оподаткування. Така діяльність є досить розповсюдженою і в деяких випадках дійсно набуває системного характеру, коли до протиправних схем залучаються десятки, а іноді навіть і сотні ФОПів.
Найбільш розповсюдженим є використання ФОПів для «дроблення бізнесу» у сферах рітейлу електроніки, продуктів харчування, а також готельно-ресторанному та туристичному бізнесі.
Які форми «конвертації» коштів зараз є найбільш поширеними? Які сучасні інструменти найчастіше використовуються для прихованої конвертації коштів сьогодні?
Так, для отримання бізнесом значних об’ємів готівки використовуються схеми прихованої конвертації – механізми «скруток» та «зустрічних потоків» із залученням реально діючих оптових та роздрібних торгівців тютюном, алкогольними напоями та продуктами харчування, які можуть мати необліковану готівку. Також до схем залучають підприємства, які здійснюють імпорт вживаних авто та запчастин з подальшою реалізацією населенню за готівкові кошти.
Якщо ми говоримо про конвертацію коштів через банківську систему, то найбільш розповсюдженими є схеми обготівковування через підконтрольні групи ФОПів або фізичних осіб. Зазвичай використовується механізм дроблення сум на незначні платежі з метою уникнення фінансового моніторингу та залучають «дропів» для конвертації готівки.
Слід зазначити, що готівкові операції дедалі частіше замінюються цифровими активами, а фінансові потоки, що проходять через треті країни та децентралізовані платформи, суттєво ускладнюють їх відстеження.
Наприклад, один із виявлених механізмів прихованої конвертації виглядає так.
На рахунки групи компаній надходять кошти від великої кількості підприємств, ФОПів і фізичних осіб із різними призначеннями платежів — за тютюнові вироби, будівельні матеріали, послуги, позики чи фінансову допомогу.
Далі ці гроші транзитом перераховуються іншій групі компаній нібито як оплата за тютюнові вироби. Ці підприємства працюють у сфері оптово-роздрібної торгівлі і мають широку мережу продажів за готівку. Це дає можливість маніпулювати обсягами реалізації на папері та отримувати значні суми необлікованої готівки.
При цьому компанії-посередники мають типові ознаки фіктивності: не мають виробничих чи складських приміщень, активів для ведення заявленої діяльності або ліцензій на торгівлю тютюновими виробами. Кошти через їхні рахунки проходять транзитом із мінімальними залишками.
Фактично така схема використовується для приховання частини доходів і конвертації безготівкових коштів у необліковану готівку через механізм так званої «скрутки» товарів. До слова, у 2025 році нами було передано до правоохоронних органів 118 матеріалів на майже 70 млрд грн з підозрою у легалізації коштів.
Як змінилася роль криптовалют і віртуальних активів у фінансових злочинах під час війни?
Під час війни роль криптовалют і віртуальних активів у фінансових злочинах помітно зросла. Сьогодні це вже повноцінний елемент глобальної фінансової системи, який може використовуватися не лише як інноваційний інструмент, а й для зловживань.
Віртуальні активи мають різні функції. Вони можуть виступати як засіб платежу, інвестиційний інструмент, цифровий товар, об’єкт цифрового мистецтва, інструмент участі в децентралізованих організаціях або навіть як елемент азартних ігор чи розваг. Але саме їхні ключові властивості – швидкість транзакцій, децентралізація та можливість певної анонімності – роблять їх привабливими і для незаконної діяльності.
Ми вже фіксуємо випадки використання криптовалюти для відмивання коштів, фінансування тероризму та колабораційної діяльності, шахрайських схем і обходу міжнародних санкцій. Зокрема, у 2022–2025 роках криптовалюти стали одним із інструментів обходу санкцій, запроваджених проти російської федерації з боку ЄС, США, Канади, Великої Британії та Японії.
Водночас важливо розуміти, що відсутність спеціального законодавства, повноцінної системи ліцензування та нагляду, а також обмежені можливості застосування ризик-орієнтованого підходу створюють вразливості, які можуть активно використовуватися злочинними угрупованнями.
Саме тому для фінансової розвідки ключове завдання сьогодні – виявляти схеми зловживань із використанням віртуальних активів і водночас сприяти формуванню прозорого та безпечного ринку цифрових активів в Україні.
Наприклад, спільно з правоохоронними органами було виявлено схему використання криптовалюти для фінансування терористичної діяльності.
Спецслужби російської федерації використовували криптогаманець у стейблкоїні USDT для переказу коштів, призначених для підготовки терористичних актів та інших злочинів проти національної безпеки України.
Далі ці гроші проходили через низку транзитних криптогаманців, частина з яких була ідентифікована як пов’язана зі співробітниками ФСБ рф. Після цього кошти переводилися на акаунти криптобірж, конвертувалися у гривню та перераховувалися на рахунки громадян України.
Саме за рахунок цих коштів фінансувалася підготовка терористичних актів на території України.
Яку роль відіграє міжнародна співпраця у розкритті криптосхем?
Оскільки використання криптовалют не обмежується однією юрисдикцією міжнародна співпраця є ключовим моментом в розслідуванні відмивання брудних коштів з використанням криптоактивів. На міжнародному рівні відбувається постійний обмін досвідом в розслідуванні схем із використанням віртуальних активів. Обговорюються найбільш ефективні технічні рішення для відстеження криптовалютних потоків та ідентифікації власників.
Загалом, жодне фінансове розслідування щодо криптовалютних схем наразі неможливе без ефективного міжнародного співробітництва.
Наскільки технічно готовий Держфінмоніторинг до аналізу складних фінансових схем, зокрема з використанням цифрових активів?
За останній рік Держфінмоніторинг суттєво посилив свої технічні можливості для аналізу складних фінансових схем, у тому числі з використанням цифрових активів. Це стало можливим завдяки професійній роботі команди та розвитку власних аналітичних інструментів та співпраці з міжнародними партнерами.
Сьогодні ми маємо доступ до 44 реєстрів 16 державних органів, використовуємо як державні, так і комерційні інформаційні ресурси, а також співпрацюємо з криптобіржами. Завдяки доступу до нових баз даних вдалося впровадити алгоритмічний аналіз фінансових операцій, що значно підвищує ефективність виявлення складних схем.
Крім того, ми вже опрацьовуємо моделі застосування штучного інтелекту, які в перспективі дозволять ще швидше виявляти підозрілі транзакції та взаємозв’язки між учасниками фінансових операцій.
Які типові зловживання з бюджетними коштами ви фіксуєте? Зокрема у енергетичній та оборонній сферах.
У своїй роботі ми фіксуємо низку типових схем зловживань бюджетними коштами, які, на жаль, повторюються в різних секторах. Найпоширенішими є завищення вартості товарів і послуг, використання фіктивних або пов’язаних суб’єктів господарювання, а також виведення коштів через ланцюги посередників без реальної економічної доцільності, залучення сумнівних юридичних осіб, в тому числі компаній-нерезидентів. У сфері енергетики та оборонних закупівель ризики зростають через закритість інформації та терміновість закупівель: ми виявляємо ознаки завищення цін, постачання продукції сумнівної якості, залучення пов’язаних компаній, використання компаній «прокладок» та ФОПів для розпорошення бюджетних коштів.
Ще один приклад – привласнення бюджетних коштів через підроблені документи.
Підприємство отримало кошти, зокрема бюджетні, від державного підприємства та приватної компанії нібито як оплату за комплекти порохових зарядів. Після цього гроші були розподілені між низкою компаній, ФОПів та фізичною особою, частково під виглядом внеску до статутного капіталу іншої компанії.
Водночас встановлено, що на балансі цієї компанії порохові заряди на відповідну суму фактично не обліковувалися. Це може свідчити про використання документів із ознаками удаваності.
У подальшому кошти, які проходили через рахунки компаній, ФОПів і фізичних осіб, переважно знімалися готівкою.
Також встановлено можливі зв’язки учасників схеми з колишнім народним депутатом України, зокрема через пов’язаних осіб. Крім того, один із залучених ФОПів є чинним депутатом місцевої ради.
Усе це та ряд інших фактів дозволяють нам дійти висновку про організовану схему привласнення бюджетних коштів із подальшою їх легалізацією через підконтрольні компанії та фіктивні документи.
Яку загрозу фінансовій безпеці України ви вважаєте сьогодні найбільш недооціненою?
Найбільш недооціненою загрозою фінансовій безпеці України сьогодні є формування паралельної тіньової фінансової інфраструктури, яка працює під прикриттям легального бізнесу.
Це вже не поодинокі злочини, а стійкі мережі, що використовують ФОПів, транзитні компанії, неприбуткові організації та цифрові активи для системного відмивання коштів.
Такі схеми часто не виглядають кримінальними на перший погляд, що дозволяє їм роками існувати, масштабуватися та адаптуватися до регуляторних змін. У результаті держава втрачає контроль над значними фінансовими потоками, які можуть спрямовуватися на обхід санкцій, фінансування війни проти України та привласнення бюджетних коштів.
Якщо цю загрозу й надалі недооцінювати, вона підриватиме не лише фінансову систему та наповнення бюджету, а й саму спроможність держави забезпечувати економічну та національну безпеку в умовах війни.
Коломієць Ганна
Випускниця Інституту журналістики КНУ ім. Т.Шевченка. До 2022 року працювала редакторкою стрічки новин в міжнародному інформаційному агентстві. Спеціалізується на висвітленні подій суспільно-політичної тематики, а також новинах міжнародної політики. В команді Svoboda.ua з січня 2023 року.