Павло Кухта: З наглядової ради Укрзалізниці гучно подав у відставку Андерс Аслунд, а це поганий для України сигнал

З наглядової ради Укрзалізниці гучно подав у відставку Андерс Аслунд – один з небагатьох топових західних економістів, які вивчали процес економічного становлення (чи-то занепаду) сучасної України.

Ходять чутки, що також збирається подати у відставку німець Крістіан Кун, – єдиний з незалежних членів наглядової ради УЗ, дійсно спеціаліст із залізничних перевезень.

Якщо ця тенденція з відставками незалежних директорів продовжиться, наглядова рада Укрзалізниці не буде відповідати вимогам закону про акціонерні товариства – адже не менше третини членів повинні бути незалежними директорами – та закону про управління об’єктами державної власності (більшість має бути незалежними).

Також, варто очікувати проблеми з роботою комітетів наглядової ради – зокрема, з аудиту, призначень та винагород – більшість в яких, згідно з тим же законом (стаття 56), мають становити незалежні члени.

Втім, не це головне.

Наглядова рада УЗ – далеко не найкращий приклад серед наглядових рад державних компаній – як з точки зору наповнення (всього один спеціаліст з, власне, залізниці), так і з точки зору результативності (до якої є багато питань з огляду на ефективність роботи компанії).

Читайте также
Дороги Зеленського: хотів як краще, а критикують як завжди. П’ять проблем «Великого будівництва»
Водночас, наявність навіть такої не найкращої наглядової ради вже дозволила компанії більш-менш цивілізовано пройти конкурс на голову правління та отримати в якості керівника менеджера з адекватним досвідом та бекграундом, а не чергового парашутиста від олігархів чи політичних угруповань, як більшість призначень в діючій урядовій системі.

Без наглядової ради, ми б отримали в УЗ чергове Центренерго – коли за пару кварталів цілком спроможну державну компанію перетворено на збиткову “чорну діру».

Руйнування реформи корпоративного управління – а саме це зараз відбувається – шляхом витискання з системи нормального менеджменту та членів наглядових рад – вкрай небезпечна річ, яка потенційно здатна призвести до великого пограбування державного майна. Саме через цей ризик, у разі згортання реформи, ми не отримаємо грошей від Міжнародного валютного фонду, Світового банку та Євросоюзу. А без цієї допомоги профінансувати державний бюджет України на 2021 рік буде неможливо.

Читайте также
Захід готовий давати гроші Україні, але не українським олігархам і корупціонерам
Дуже прикро, що наше власне державне майно захищають від розкрадання не обрані нами політики та наш власний державний апарат, а міжнародні організації та ЄС. Вірю, рано чи пізно, ми це виправимо. Але наразі маємо те, що маємо.

Зараз критично важливо скасувати відверто руйнівне рішення стосовно обмеження зарплат топ-менеджменту та членів наглядових рад найбільших компаній країни на рівні зарплати студента-програміста. Далі необхідно продовжити реформу: затвердити політики власності та ключові показники ефективності для компаній, підпорядкованих Кабінету міністрів, розпочати корпоратизацію та створення наглядових рад у великих державних компаніях, де реформу ще не було розпочато (в першу чергу, в Енергоатомі).

Читайте также
Укрзалізниця пішла війною на олігархів: хоче возити вантажі за єдиним тарифом. Хто виграє
Наступного року вже буде можливість адекватно і за правилами (а не з “політичної доцільності») спитати з наглядових рад щодо ефективності їх роботи – оскільки, затверджені політики власності та КПЕ, встановлюють для них цілі і можна буде об’єктивно оцінити, наскільки ефективно їх досягають.

Цей механізм дозволяє забезпечити об’єктивну оцінку роботи наглядових рад та приймати об’єктивні неполітизовані рішення щодо їх заміни, у разі потреби.

Втім, все це буде актуально, якщо реформу не зруйнують, і корпоративне управління державних компаній доживе до наступного року. А з ним і фінансова спроможність нашої держави.

Джерело: Ліга.нет

Добавить комментарий