Михайло Жернаков: що робити з Конституційним судом?
Михайло Жернаков
1. Перше, що необхідно зробити терміново – упередити подальшу руйнацію інших реформ, або, як кажуть, «заблокувати роботу» КС.
Найменш проблемний спосіб – законом підняти кількість голосів, необхідних для прийняття КСУ рішення, до 15 (така кількість суддів КСУ зараз).
— Це відповідає тексту Конституції;
— Це не зможе знести КСУ, бо з моменту набрання законом сили для цього потрібно буде 15 голосів;
— Це не дасть КСУ можливості свавільно скасовувати закони, бо потребуватиме консенсусу з нормальними суддями;
— Це одночасно збереже можливість визнати неконституційною якусь дичину типу визнання ОРДЛО, якщо Рада таке рішення прийме;
— Це виграє дорогоцінний час для системних і дієвих рішень щодо складу КСУ і відновлення антикорупційної інфраструктури.
ВАЖЛИВО:
а) блокування і перезавантаження – це рішення, які НЕ АЛЬТЕРНАТИВНІ одне до одного, а доповнюють одне одного;
б) підвищувати треба не кворум (вимогу щодо ПРИСУТНОСТІ суддів на засіданні), а саме кількість голосів, необхідних для прийняття рішення.
(«Не ходити на засідання» не допоможе – такого інші судді звільнять за «систематичне нехтування» 12 голосами, і будуть формально праві. А якщо прийдуть всі 15, а вимога буде лише до кворуму – прийдуть всі, а рішення знову зможуть прийняти 10 чи 11);
в) не варто забувати, що неконституційним закони може визнати також Сенат КСУ (6 суддів) – цю норму від гріха подалі треба вилучити, поки не буде впевненості, що склад КСУ не ворожий.
Хай перебувають в статусі судді, але не здійснюючи своє «кривосуддя». А аргумент «чого це ми їм платитимем, поки вони не працюватимуть», вибачте, дуже дивний. Друзі, ціна питання – кілька гривень з кожного платника податків на рік. Якщо альтернатива – руйнація держави, то це дуже й дуже недорого.
2. Оновлення КСУ
Спокуса знести весь склад одним махом – величезна. Це швидко і яскраво. Це популярно. Це відкриває шлях до змін.
Але якими ці зміни будуть?
Ризики, пов’язані з цим рішенням – величезні.
— Це неконституційно і загрожує руйнацією всього конституційного устрою. Це створює небезпечний прецедент «перезавантаження» в неконституційний спосіб органу, рішення якого непопулярне і не подобається владі. Сьогодні це «Зелена» влада, завтра це, боже борони, Медведчук. З владою і медіарсурсом можна створити негативну картинку про кого і що завгодно
— хоч поо НАБУ, хоч про ВАКС, хоч про Мати Терезу. Тоді для повної руйнації держави і КСУ не буде потрібен;
— Це звільнить і тих 4 суддів, які були проти цього рішення, а гарантії, що на їхнє місце прийдуть бодай такі самі – жодної;
— Це майже гарантія того, що «старий» КСУ не визнає це рішення, нікуди не піде і продовжить засідати в м. Київ, як того і вимагає закон – хоч і просто неба. І ухвалюватиме рішення, теж іменем України. Матимемо два КСУ на додаток до двох ВСУ. Чим не failed state?
— «Новий» КСУ теж буде важко сформувати. Я не уявляю поки авторитетних юристів з високими моральними якостями (як того вимагає Конституція), які підуть на неконституційний конкурс;
— За відсутності справжньої конкурсної процедури добору суддів, детально прописаної в законі – відкритої і публічної, з участю громадськості і незалежними міжнародними експертами, які не формально, а насправді перевіряють суддів на доброчесність – не буде ніякого оновлення. Знаючи підходи чинної влади до кадрових питань, чи ми справді віримо в те, що ця Верховна Рада і цей Президент, а тим більше той самий з’їзд суддів (хаха) сасостійно виберуть кращих суддів, ніж попередні?
Набагато менш ризикованим є запровадити нову конкурсну процедуру і заповнити 3 вакансії (з урахуванням заяви про відставку І. Сліденка – 4) вже за пару місяців. Це вже 8 нормальних суддів з початку наступного року. Максимум ще через рік, у 2022, відкриваються ще 3 вакансії (в тому числі звільняється місце чинного голови Тупицького). Це вже більшість – 11.
Не треба також забувати про те, що під суспільним тиском чи як наслідок кримінальних проваджень можуть звільнитися інші.
Цей шлях довший, але він конституційний і не загрожує повторному захопленню всього КСУ за раз. Для того строк повноважень судді КСУ і встановлений у 9 років, щоб не збігатися з політичними циклами і склад Суду оновлювався поступово й не змінювався зі зміною політичної влади. Це – гарантія незалежності суддів, яка під час одномоментного звільнення і призначення зникне.
Так, немає гарантії того, що всі судді, які прийдуть поступово за новою процедурою, будуть гідними. Але чи більший шанс, що вони будуть гідними при заміні всіх разом, та ще й незрозуміло як? Навряд.
3. Я не експерт з відновлення антикорупційної інфраструктури. Скажу лише, що неможливо зробити це одним законом на кшталт «всі скасовані закони відновлюються». Це також потрібно робити без поспіху, виважено і професійно. Як саме – вже чимало написали профільні організації. Дам лінки в коментарях.
Зараз відкрилося вікно можливостей для змін. І цим обов’язково треба скористатися. Але давайте не намагатися впихнути в нього все й відразу, а оперативно, але акуратно просунемо максимум того, що підходить за розміром.
Джерело: Ліга.нет
Коломієць Ганна
Випускниця Інституту журналістики КНУ ім. Т.Шевченка. До 2022 року працювала редакторкою стрічки новин в міжнародному інформаційному агентстві. Спеціалізується на висвітленні подій суспільно-політичної тематики, а також новинах міжнародної політики. В команді Svoboda.ua з січня 2023 року.