Вторник, 19 марта, 2024
блоги
21.03.2021

Остап Ковальчук: переконаний, що М. Гуйда має публічно вибачитися і перед єврейською громадою України

Остап Ковальчук

Шановні колеги, викладачі і студенти НАОМА!

Шановна громадськість!

Ми стали свідками абсолютно невиправданого з будь-якого погляду вчинку нашого колеги — професора Михайла Гуйди.

Його антисемітські висловлювання у соціальних мережах — це і наш сором.

М.Гуйда є професором НАОМА, академіком НАМ України, секретарем НСХУ, а отже в очах суспільства репрезентує ці інституції, зокрема і наш навчальний заклад, і наш колектив.

Цей інцидент кидає тінь на всю мистецьку спільноту України. Сподіваюся, ніхто не стане заперечувати те, що Україна є європейською державою, і те, що у НАОМА цінності демократії і свободи мають бути понад усе.

Ксенофобія і дискримінація частини суспільства за національною ознакою — шлях до звуження культурного поля, зрештою, це саме те, чого хоче від нас агресор.

Ми болісно переносимо прояви ксенофобії до українців, а тому не можемо дозволити собі просто закрити очі на прикрий випадок, що стався.

Я переконаний: будь-які прояви ненависті, ксенофобії й шовінізму неприпустимі у нашому академічному середовищі.

НАОМА від часу заснування декларувала принципи демократизму і свободи; рівність усіх національностей була завжди притаманна нашому навчальному закладу.Згадаємо, що Михайло Грушевський — голова Центральної Ради, де були представлені всі народи, які жили в Україні, — який стояв біля витоків першої Української академії мистецтв, завжди боровся за принципи рівності і братерства. Згадаймо одного із професорів-засновників Академії — Абрама Маневича.

Після звірячого вбивства чорносотенцями сина 1919 року, він, на жаль, 1922-го залишив Україну, емігрував до США.

Згадаємо видатного скульптора Бернарда Кратка (ім’я при народженні Арон-бер Шимон), який свого часу був ректором Академії. Згадаємо ректора Академії Іллю Штільмана, під керівництвом якого наш навчальний заклад пережив тяжкі часи Другої світової війни.

Всі корифеї Академії з великою шаною ставилися до єврейської культури. Так, учень українця Михайла Бойчука Мануїл Шехтман створив власний неповторний стиль, який у річищі бойчукізму відкрив горизонти єврейського образотворення. Його монументальне полотно «Погром» (1926) зараз є у постійній експозиції Національного художнього музею України.

А інший учень Бойчука, українець Іван Падалка, викладаючи у Харкові, виховав плеяду єврейських художників-графіків, чиї твори стали історичним етапом у розвитку української графіки.

Цей список органічного поєднання українських і єврейських традицій у нашій художній школі можна продовжувати.Згадаємо випускника і викладача Академії Зиновія Толкачова, який навіки закарбував страхіття Голокосту у графічних циклах, присвячених темі концентраційних таборів.

Промовистим може бути і той факт, що монументи, присвячені трагедії Бабиного Яру, були у різні історичні періоди виконані випускниками нашої Академії — і українцями, і євреями.Згадаємо десятки і сотні представників великого єврейського народу — викладачів і випускників НАОМА.

Плідно працюючи в усіх галузях — живописі, графіці, сценографії, скульптурі, реставрації, архітектурі й мистецтвознавстві, — вони зробили величезний внесок у формування українського образотворчого мистецтва.

НАОМА завжди була рідною сім’єю для представників різних народів і різних релігій. В Академії свого часу працювали пліч-о-пліч православний Федір Кричевський, греко-католик Михайло Бойчук і римо-католик Казимир Малевич.

А в тяжкі роки Другої світової Академія була евакуйована до Узбекистану, й у Самарканді, на землі братнього узбецького народу, викладачі і студенти знайшли теплий прийом.

Українцям постійно намагаються нав’язати чуже розуміння нашої історії, і такі випадки кидають цілком незаслужену тінь на репутацію всієї нації, дають привід українофобам звинувачувати нас у нескоєних гріхах і переписувати історію. Тим більш прикро, що зараз ми побачили, як, публічно декларуючи патріотичну позицію, наш колега водночас відкрито висловив у найганебнішій формі власні антисемітські погляди.

А через те саме цей інцидент має бути винесений на публічне обговорення, аби раз і назавжди зняти всі питання щодо «національного питання» в нашій академічній спільноті. Переконаний, що М.Гуйда має публічно вибачитися перед українською громадськістю, бо його позиція ставить під сумнів ті цивілізаційні цінності, що їх Україна виборювала у тяжкій боротьбі протягом багатьох століть і продовжує обстоювати зараз. Переконаний, що М.Гуйда має публічно вибачитися і перед єврейською громадою України, і персонально — перед Федором Александровичем, і перед колективом нашої Академії, щоб назавжди перегорнути ганебну сторінку. І саме колектив викладачів і студентів НАОМА має визначити ставлення до ксенофобської позиції і, зокрема, ганебних висловлювань М. Гуйди.

Переконаний, що Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури буде й надалі відома в Україні й світі завдяки творам митців будь-якої національності, дотичних до неї, не в останню чергу — завдяки «Чорному квадрату» нашого славетного професора Казимира Малевича, а не через чорносотенні погляди професора Михайла Гуйди.

Це наш вибір, наша відповідальність перед суспільством і перед майбутнім.



Сорока Аліна

Закінчила факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. Почала працювати в газетах на Прикарпатті, потім - у Львові. Згодом доєдналась до команди Svoboda.ua.