Як перемогти зло?
Можна трощити його. А можна багато говорити про статус зла, і раз на місяць звітувати про рекомендації з героїчної боротьби. Що ви оберете?
Що ви частіше чуєте навколо?
Зло, яке прийшло зі сходу – вже у Києві. Нам лагідно нав’язують думку, що українські бійці – маргінали, що вони не потребують особливого статусу, що це їхній вибір – йти на війну, ЗАХИЩАТИ СВОЮ КРАЇНУ. Цю думку пропагують проросійські телеканали, її розганяють проросійські сайти.
Але найогидніше – те, що чекає на бійців у самому Києві. Це у кращому випадку – відведений взгляд, адже вони – незручна правда, а у найгіршому – зневажливе ставлення і провокації. Адже столиця як жила розміреним ВАТНИМ життям, так і продовжує жити.
Вони повертаються з пораненнями, ПТСР, повертаються, розірвавши свої зв’язки з цивільним світом, аби тут зустріти молодиків, що займаються кар’єрою, будують особисте життя, насолоджуються свободою.
Хто мав би опікуватися ветеранами бойових дій у столиці?
Рада ветеранів АТО? Здавалося б, логічно. Та у структури, в назві якої закладена турбота про долю вояків – немає цієї турботи у завданнях.
Аналіз, підготовка пропозиції, виконання інших завдань КМДА.
І це при тому, що у її складі є справжні бійці, що пройшли через пекло – Шатровський, Турчак, Кривобок. Хіба мало вони самі побачили, коли повернулись зі Сходу? Хіба не розуміють, що ветеранам потрібні не “моніторинг і рекомендації”, а реальні дії? Невже так швидко забули?
Якою мала б бути робота цього органу Київради? Вимагати, добиватися, відстоювати, як самі солдати на Сході відстоюють свободу й безпеку цивільних по всій країні. Що маємо нині? Вони ПРОСЯТЬ бодай дозволити ветеранам лікуватися.
А решта новин – автопробіг для вшанування героїв чи парад. Для цього потрібен цілий орган?
Їхні протоколи засідань бодай за 2020 рік – і сміх, і гріх.
Беззуба, слабка, неспроможна нічого добитися політика Ради Ветеранів АТО – як політика України у війні з Росією загалом. Вся ця Рада нині більше переймається своїми місцями, аніж турботою про армійців. Вони чубляться один з одним за членство, і у цих чварах навіть герої війни втрачають гідність, і заляпуються вже звичним українським політичним брудом.
Джерело: https://kiev24.com/novosti/9597/yak-peremogti-zlo/
Мірошник В’ячеслав
Закінчив Київський національий університет культури і мистецтв. У журналістиці - з 2018 року. Працював спортивним оглядачем та займався публіцистикою. У послужному списку також робота на радіо і в друкованому журналі. Зі Svoboda.ua з 2020-го року.