Мірослава Барчук: збувається попередження Йосифа Зісельса , який казав, що МЦГБЯ це «троянський кінь»
Мірослава Барчук
Кілька днів спостерігаю за боями навколо публікації на LIGA. net про меморіалізацію Бабиного Яру і ролі Иосиф Зисельс.
Ці бої, образи і звинувачення не просто внутрішня цехова суперечка і далеко не лише про професійні стандарти. Для мене ця історія має дві важливі складові.
По-перше, це конфлікт в середовищі своїх. Світоглядно близьких людей, які ще вчора поважали позицію і цінували одне одного. І ось тут збувається попередження Йосифа Зісельса , який казав, що МЦГБЯ це «троянський кінь», який своєю позицією чи ініціативами буде провокувати напруження і конфліктність у суспільстві.
До речі, цю закономірність щодо розколу і скандалів досить легко простежити, проаналізувавши проекти і заяви Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» в останні роки: • Хржановський з «Голокост-Діснейлендом» і взагалі його присутність у проекті, • аудіовізуальна інсталяція на місці старого єврейського кладовища, • відкриття символічної синагоги на місці православного цвинтаря. •
Ну і попереду ще фільм Лозниці про Бабин Яр і його позиція. По-друге, ось цей розкол в середовищі однодумців через публікацію на LIGA. net іде по найбільш чутливій і непростій лінії ідентичності. По тій небезпечній тріщинці, яку ми усіма силами пробуємо заліковувати і стирати, шукаючи спільні точки, солідаризуючись і відносячи себе до «цілісного цілого».
Чи є частиною твого світу, твоєї власної історії дисидентський рух, арешти інтелігенції 1972, виступ Стуса на прем’єрі «Тіней забутих предків», Українська Гельсінська Спілка, радянська каральна психіатрія, Леонід Плющ, позиція Григоренка, вибір Семена Глузмана, історія Сверстюка і його листи до дружини, перепоховання Стуса, Литвина і Тихого. Чи є це частиною твоєї ідентичності? Чи ти взагалі знаєш про це? Читав? Думав?
Якщо так, ти ніколи жовчно-іронічно не назвеш людину «дисидентом», пишучи про неї в негативному контексті. Ти ніколи не скажеш про дисидента «шахрай». Бо це за межею. Ти ніколи не візьмеш коментарі щодо неї з анонімних джерел. Ти ніколи не напишеш поряд з його ім’ям слово «баблішко». Ти ніколи не скажеш, що «Зісельс бігає по Київраді» (це я не про публікацію, а про лексику, яку дозволяють собі критики в дискусіях). Ось тут для багатьох був перехід болючої межі. Нерозуміння, невідчування або просто незнання контексту, базових речей, важливих для одних і неважливих для інших. Є дуже пізнавальна книжка «Йосиф Зісельс у розмовах з Ізою Хруслінською» (Дух і Літера).
Хто хоче все ж таки зрозуміти, хто такий Зісельс, через що ця людина пройшла і як описує і осмислює два терміни таборів суворого режиму, власну відмову від амністії, яку пропонували взамін на розписку про припинення політичної діяльності, власне єврейство і українство, розуміння свободи і суверенності, прочитайте.
Це дасть розуміння масштабу людини, ваги її слова і позиції. Йосиф Зісельс, часто каже, що політика пам’яті є похідною від ідентичності. Виглядає, що у нас багато непроговореного і непроробленого і в першому, і в другому.
Наталя Півень
Випускниця факультету журналістики Львівського національного університету ім. І. Франка. Починала із роботи у регіональних ЗМІ. В команді Svoboda.ua з квітня 2022 року.