Среда, 22 апреля, 2026
Горячие новости

Український бізнес в реєстрах РФ: пов’язані з Владиславом Гельзіним структури можуть працювати в окупованному Криму

Чому театр ляльок – не лише для дітей

Криваві ягоди: як полтавські чиновники та бізнес заробили 7,6 міліона на дронах для військових

Олена Семеняка висловлює подяку LDK Palikuonys за незмінну підтримку України

Заступник голови Державного агентства відновлення України Сергій Сверба купує квартири та віддає борги в кріптовалюті

ДБР оголосило підозру у розтраті майже 5 млн грн генеральному директору «Нижньодністровської ГЕС»

Чому українська ковбаса дорожча за італійську і як «відкатні» схеми «УкрХімТеху» нищать бізнес

Коли «фармацевтика» дорожча за совість

ЄС найближчим часом зосередиться на поставках зброї Україні

Наступні кілька тижнів визначатимуть, чи буде Україна надалі існувати – The Washington Post

Новости
22.10.2025

Євген Афіневський між документалістикою й емоційною пропагандою

Нещодавно опублікований пост із привітанням режисера Євгена Афінеєвського викликав дискусію про те, наскільки об’єктивним залишається його підхід до української теми. Афіневський, автор “Winter on Fire” і натхненник спірного “Ukraine Hoax”,  давно став символом «емоційної пропаганди під виглядом документалістики».

Критики одностайні: його фільми більше нагадують голлівудські постановки, ніж реальні репортажі. Variety зазначає: «Його роботи — це не журналістика, а емоційна мозаїка, яка спотворює факти». Фільми Афіневського працюють на міжнародну аудиторію, але майже не пояснюють, що відбувається всередині України.

Додатково — він фізично не був на Майдані, що підриває достовірність його «документалістики». Постійні повторення термінів «глобальна боротьба за правду» створюють драматичний ефект, але роблять його роботи політичним продуктом, а не точним аналізом.

Публікації нагадують: Афіневський залишається суперечливою фігурою — одні вважають його союзником України, інші — автором, який перетворює трагедію на видовищний контент.

 



Сорока Аліна

Закінчила факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. Почала працювати в газетах на Прикарпатті, потім - у Львові. Згодом доєдналась до команди Svoboda.ua.