Ектор Хіменес-Браво: я і не помітив, як Україна стала моїм домом
Ектор Хіменес-Браво
Де мій дім? 2 місяці війни я інколи читав коментарі: “Екторе, вам не зрозуміти. У нас забрали нашу домівку”.
Довго не хотів про це говорити, але мій будинок був також в Ірпені. Там немає електрики, води. Я сумую за лісом, де гуляв з собаками.
Незабаром буде 13 років, як я приїхав на екскурсію у Київ. Прогулявся по Андріївському узвозу, познайомився з найдобрішими людьми у світі. З українцями. В цій країні я прожив чверть свого життя. Тут я знайшов друзів. Тут я знайшов другу половинку. Я привозив у Київ маму з Колумбії та хвалився, яка гарна Україна.
Я став найвідомішим кулінаром України. Це було непросто, адже тисячі українських кухарів могли б зайняти моє місце. Я чув фразу: “Ваше місце має займати українець”.
Пройшло 13 років, а я і не помітив, як Україна стала моїм домом. А я ― наполовину українцем. Я не дуже добре говорю українською, оскільки знаю ще 4 мови. Але хочу, щоб ви знали: Україна ― мій дім.
На щастя, мій дім в Ірпені вцілів. Але Україна проливає кров. За неї я більше турбуюсь, ніж за куски металу та 2 поверхи бетону.
Я буду боротись за свій дім до самого кінця, допоки ми не поїдемо відкривати ресторан у Криму.
Слава Україні! Слава усім захисникам, хто захищає цю священну землю!
СТБ
Наталя Півень
Випускниця факультету журналістики Львівського національного університету ім. І. Франка. Починала із роботи у регіональних ЗМІ. В команді Svoboda.ua з квітня 2022 року.