Суббота, 04 февраля, 2023
блоги
02.05.2022

Данило Мокрик: як виглядає експортний варіант російської пропаганди

Данило Мокрик

Як працює російська пропаганда на Заході — в мейнстрімних ЗМІ.

The Guardian публікує в себе колонку такого собі Анґуса Роксбера — колишнього кореспондента BBC у Москві і… колишнього PR-консультанта Кремля.Колонка починається з месиджів, які гарно у Британії зайдуть: що війна Путіна — несправедлива і незаконна, Україна — страждає, Захід — правий, що її підтримує.

Це — змазка. А далі йде повний пакет російської «м’якої пропаганди» — експортного варіанту месиджів, м’якших і співчутливіших до України в порівнянні з «тяжеляком» для внутрішнього вжитку. «Україна не зможе зупинити російську армію». «З Одесою буде те саме, що з Маріуполем». «Тисячі людей загинуть». «Путін не зупиниться». Оце от все.

Далі знову додається трішки змазки. Звучить приблизно так: НАТО могло би закінчити цю війну, якби вдарило по російських військах. І мало би повне законне право це зробити. Але НАТО так не робить, бо боїться Третьої Світової.

Далі — знову пропаганда. «І правильно НАТО робить, що боїться». «Путін готовий іти до кінця, в нього надто багато на кону».

В результаті це все зводиться до того, що треба перестати постачати Україні зброю. В ім’я, звісно ж, любові до України. В ім’я цієї ж любові Захід має тягнути Путіна за стіл переговорів. І предметом переговорів може бути будь-що, включно зі зміною кордонів України. Теж в ім’я українолюбства.Україна сама, як суб’єкт у цих переговорах, який може мати щось проти зміни своїх кордонів, при цьому взагалі не розглядається.

Ось так і виглядає експортний варіант російської пропаганди зараз.

Будь-що, аби припинити постачання зброї Україні. Це — головне. Для цього можна в тексті навіть декілька разів написати, що Росія чинить погано, а Путін — дуже поганий. Бо це допомагає згодувати основний, ключовий меседж.

І ми мусимо цьому протистояти.

Як ще працює російська пропаганда у західних ЗМІ? М’якенько, як репортажі кореспондента французького Le Figaro з нещодавно окупованих територій: Волновахи, Маріуполя, Бердянська, Енергодара.

Журналіст Le Figaro Ален Барлюе — кореспонеднт у Москві. Зараз він має нових «друзів» — російських військових та «ДНР». Вони дали йому доступ до територій, окупованих після 24 лютого. І тепер месьє Ален пише звідти репортажі.

Вчорашній його текст починається з Маріуполя. У ньому Барлюе ледве згадує бої за «Азовсталь». Про місію ООН з евакуації звідти цивільних не згадує взагалі. Так само — про фільтраційні табори.

Про що ж Ален тоді згадує? Він цитує Пушиліна, нового «мера» Маріуполя Костянтина Іващенка (у француза він — мер без лапок), і жінку, яка скаржиться, що от українські військові їй не допомагали, а військові РФ та «ДНР» — допомагають.

Цитуючи «мера» Іващенка, Ален Барлюе не вказує, що той — нелегітимний. Про існування законно обраного мера Маріуполя месьє не згадують взагалі.

Коли жінка каже йому оте про військових, він не ставить це під сумнів, не подає якоїсь іншої думки, не задумується, що це суперечить десяткам свідчень людей, яких з Маріка евакуювали. Він просто передає одну думку.

Історія з «мером» Маріуполя потім повторюється із окупаційним керівництвом Бердянська та Енергодара. Їхня легітимність не ставиться під сумнів. Про існування легітимної влади і що з нею сталося — мовчок. Просто цитати.

Видно, що месьє Ален Барлюе там є не для того, аби ставити щось під сумнів, аби мучитися непростими питаннями. Він просто ретранслює, як вірний прес-аташе окупаційної влади.

От вам ще — такий маленький нюанс. Журналіст Le Figaro згадує про Придністров’я — і називає його «російськомовною сепаратистською територією». І ніби все ок, але ж менше двох місяців тому ПАРЄ офіційно визнала Придністров’я територією, яку окупувала Росія…

Ексклюзивний доступ до ексклюзивних репортажів від російських військових та від «ДНР» — він, бачите, такий… Що зразу все стає «нє так адназначна».

Коли я був студентом, я майже щоденно читав Le Figaro. Несподівано тепер от читаю на його сторінках, фактично, прес-релізи російських окупаційних сил в Україні.

Теги: блоги