Четверг, 18 апреля, 2024
Общество
14.02.2024

Що необхідно для змін на фронті: компетентний аналіз від генерал-лейтенанта Івана Гаврилюка

Буквально напередодні мав змогу коротко поспілкуватися із заступником Міністра оборони України генерал-лейтенантом Іваном Гаврилюком. Зловити Івана Юрійовича зараз дуже важко. Заступник МО не став уникати відповідей і з витримкою відповів на все те, що мене цікавило на той момент, пише військово-політичний аналітик Олександр Коваленко, повідомляє Інформаційний навігатор.

Заступник Міністра оборони України генерал-лейтенант Іван Гаврилюк розповів про результати перемовин щодо нових пакетів військової допомоги Україні від деяких європейських країн, «гарячі» запити з фронту, вихід із ситуації щодо дефіциту снарядів, можливості Сил безпілотних систем у майбутньому та про деякі новинки ОВТ.

Як відомо, під час вашого нещодавнього робочого візиту до Норвегії, Швеції та Німеччини підіймалась низько досить гострих питань, щодо постачання деякої номенклатури озброєнь Україні, в умовах вимушеного, гострого дефіциту. Чи можете Ви, Іване Юрійовичу, поділитися інформацію щодо результатів низки цих візитів?

Народи цих країн зробили вже багато для того, щоб наше військо було сильнішим у боротьбі з агресором. Під час перемовин наші партнери вкотре запевнили, що підтримуватимуть нас і надалі. З представниками урядів цих країнами предметно говорили про нові пакети військової допомоги для Сил оборони України, про навчання наших воїнів за окремими спеціальностями, про двостороннє військово-технічне партнерство націлене на довгострокову підтримку нашого війська. Надання допомоги з боку союзників сьогодні та у середньостроковій перспективі є дуже важливим для підвищення спроможностей нашого війська на фронті та розбудови нашого ОПК.

Європейські компанії виробляють високотехнологічну зброю, яка дуже потрібна Силам оборони України. Ми зацікавлені в отриманні зброї для своїх потреб у підприємств ОПК європейських країн та у створенні спільних підприємств для виробництва окремих зразків ОВТ на українській території. Дуже важливо, що, наприклад уряд Норвегії відкрив для України можливість купувати зброю напряму у підприємств норвезького ОПК.

За результатами перемовин з європейськими партнерами досягнуто важливих для України домовленостей. Деталізувати не можу. Будь-яка допомога, надана партнерами, важлива для України, але зараз ми найбільше потребуємо зброї і боєприпасів.

Впевнений, що комплексні зусилля наших союзників дозволять стати Силам оборони України потужнішими. У нас є багато прикладів того, як невеликі країни, роблять велику справу щодо підтримки України під час війни з російським агресором. До прикладу, уряд Норвегії ще торік ухвалив програму Нансена, яка передбачає багатомільярдну допомогу Україні як військову, так і гуманітарну. Цей пакет допомоги – безпрецедентний, оскільки є найбільшим в історії Норвегії за обсягом допомоги країні, що перебуває у стані війни. Програма Нансена передбачає виділення Україні 75 мільярдів норвезьких крон (понад 260 мільярдів гривень) протягом 2023–2027 років. Важливий факт, програму названо на честь лауреата Нобелівської премії миру Фрітьофа Нансена в пам’ять про його видатну гуманітарну діяльність в Україні сто років тому.

Але, правда у тому, що російська армія за інтенсивністю артилерійського вогню як переважала так і переважає Сили оборони України. Відомо, що Росія намагається збільшити виробництво боєприпасів й війти на обсяги виробництва до 2 мільйонів пострілів на рік. Окрім іншого, вона не припинить замовляти боєприпаси у Ірана, Північної Кореї, та намагається знайти ще постачальників зброї та БК. Водночас, можливості українського ОПК ще не можуть повністю задовольнити усі наші потребиМинулого тижня Високий представник Євросоюзу Жозеп Боррель повідомив, що ЄС надасть Україні один мільйон боєприпасів до кінця цього року, хоча до того були й інші, більш песимістичні заяви. А нам потрібно значно більше боєприпасів й вже не просто сьогодні, а учора! Тож запитання, який Ви бачите вихід із ситуації?

Так,з огляду на ситуацію на фронті, нам дуже важливо посилити вогневу міць Сил оборони України. Більше снарядів — більше можливостей на полі бою. Дефіцит снарядів впливає на спроможності нашого війська та, зрозуміло, змушує вносити корективи у наші плани.

Щодо постачання боєприпасів. Треба розуміти, що Україна отримує снаряди не лише від ЄС. Ми отримуємо зброю від наших партнерів у рамках Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайну», двосторонніх домовленостей з окремими країнами. Також ОВТ для ЗСУ закуповується у світових виробників за кошти спеціальних фондів, створених нашими західними партнерами. Значну частину озброєння та техніки для ЗСУ постачають вітчизняні виробники. Ми нарощуємо власне виробництво боєприпасів різних номенклатур, плануємо виробляти окремі зразки снарядів разом із західними компаніями. Але, об’єктивно сьогодні Україна ще залежна від військової допомоги країн-партнерів, приміром, щодо постачання снарядів 155-мм.

Причини певної затримки постачання необхідної військової допомоги, зокрема боєприпасів, від наших партнерів різні. Виробнича базаОВТ має певні ресурсні та виробничі обмеження. Європейські виробники ОВТ після завершення «холодної війни» впродовж тривалого часу не отримували великих замовлень. Схоже, окрім росіян, ніхто не готувався до довготривалих війн. А розгін виробництва, розгортання нових можливостей – процес не одномоментний. А ще зважте на те, що нинішня війна наймасштабніша з часів Другої світової війни і потребує величезних ресурсів.

Чи вдасться нам досягнути паритету у наявності артилерійських снарядів з російськими окупантами?

Російська армія має кратно більше ресурсів, озброєння — це факт. Військові витрати Кремля встановлюють нові рекорди. Ми не можемо рівнятися з росією за економічними ресурсами, потужністю оборонної промисловості, обсягами виробництва озброєнь. РФ накопичувала озброєння десятиліттями. Ми не можемо змагатися з росією за кількістю снарядів, танків, солдатів. Але ми можемо отримати перевагу на полі бою за рахунок високотехнологічної зброї. Арифметика війни зрозуміла: для досягнення визначених цілей на полі бою потрібна або кількісна перевага, або технологічне домінування. Багато зразків ударних систем дальнього радіусу, артсистем іноземного виробництва наданих Україні продемонструвала свою ефективність на полі бою та перевагу над російськими зразками.

Ця війна показала, що маючи технологічну зброю та добре навчене військо можна завдавати поразки навіть переважаючому за кількістю солдатів та техніки противнику. Я маю на увазі арсенал такої зброї, як високоточні ракети та артилерійські снаряди, роботизовані безпілотні платформи, засоби радіоелектронної боротьби та розвідки тощо.

До прикладу, коли ми маємо достатньо далекобійних високоточних боєприпасів, це дозволяє нам постійно завдавати ударів по тилових базах ворога, максимально ускладнювати постачання боєзапасів, а значить – знижувати потенціал їхніх передових підрозділів, у тому числі, артилерійських.

Також звертаю увагу, що артилерійські системи, передані нашими партнерами, мають більшу дальність і кращу влучність стрільби. Похибка під час стрільби з артсистем натівського зразка не перевищує 10 метрів. Так, росіяни переважають нас у кількості артилерійського озброєння, боєприпасів, але наші артилеристи більш результативні за меншої кількості використаних снарядів. За рахунок сучасних засобів, ми маємо перевагу у контрбатарейній боротьбі, про що свідчить знищення вже майже 9500 артсистем агресора. Але для того, щоб отримати перевагу на фронті за рахунок технологічної зброї, нам потрібно її значно більше, і за широкою номенклатурою.

Дуже показовим прикладом ефективного застосування сучасної зброї є нинішня ситуація у Чорному морі. Не маючи кораблів, які могли б протистояти бойовому потенціалу Чорноморському флоту, ми завдали ворогу сучасними засобами, зокрема надводними безпілотниками, дуже відчутних втрат на морі. Нам вдалося вразити понад 20 російських кораблів. Це унікальний досвід Сил оборони України світового масштабу.

Тобто, Ви вважаєте, що дефіцит снарядів можна компенсувати, наприклад, безпілотниками?

Досвід російсько-української війни свідчить, що сучасна артилерія відіграє одну з ключових ролей на полі бою. За статистикою, більшість втрат ворога в бойовій техніці й живій силі — саме на рахунку ракетників та артилеристів. Відтак, посилення артилерійського потенціалу автоматично збільшує наші можливості на полі бою. Але важливо говорити про підвищення спроможностей Сил оборони України у комплексі.

Суттєві зміни на фронті можливі, якщо у Сил оборони України будуть у достатній кількості літаки, снаряди для далекобійних артсистем, РСЗВ, ракети ATACMS, Storm Shadow/SCALP EG та інше сучасне озброєння та техніка. І, звісно ж, БПЛА різного призначення.

Очевидно, що сьогодні роль БПЛА зростає. Безпілотники виконують широкий спектр завдань – від розвідки та дистанційного мінування, до коригування вогню та завдання ударів по цілям. Це факт. Але не можна стверджувати, що вони зможуть цілком замінити артилерію. Хіба що частково, у контексті виконання певних завдань. Адже FPV дрон не здатен завдати такого потужного удару, який був би еквівалентним артилерійському снаряду великого калібру. Артилерія, як окремий інструмент війни, виконує притаманні лише їй бойові завдання: ведення загороджувального вогню, знищення скупчення ворожої техніки, добре укріплених районів на відстанях кількох десятків кілометрів тощо.

У порівнянні з артилерією дрони мають свої переваги, зокрема, багато моделей дешевші за високоточні артснаряди. Водночас, для БПЛА «стіна» електромагнітних імпульсів часто стає нездоланною перешкодою. А ще, робота багатьох дронів є залежною від низки зовнішніх, природніх факторів.

Важливо говорити про комбіноване використання БПЛА в бою. Безпілотники суттєво підсилюють артилерію, коли, наприклад, «підсвічують» ціль, коригують вогонь у режимі он-лайн і тоді арта стає ефективнішою, менш затратною з точки зору витрат снарядів.

Також важко переоцінити роль безпілотників у контексті виконання певних завдань розвідки, точкового ураження сил противника, розмінування, логістики переднього краю тощо. Тому нам потрібно більше і снарядів, і БПЛА, і роботизованих систем у цілому.

Окреме, надважливе питання – більше підготовлених воїнів, здатних уміло застосовувати сучасну зброю.

На вашу думку, створення Сил безпілотних систем зможе суттєво підвищити спроможності нашого війська?

Рішення Президента України про створення Сил безпілотних систем продиктоване реаліями війни, значенням безпілотників на фронті.

Нині підрозділи безпілотників є не лише в артилерії. Тепер цей досвід буде швидше масштабуватися на всі роди та види військ. Створення Сил безпілотних систем, це важливий крок, який може дати потужний імпульс для підвищення спроможностей Збройних Сил України. Це поштовх до подальшої активної інтеграції безпілотних систем у загальну систему озброєнь. Адже у Силах безпілотних систем передбачається використання повітряних, морських та наземних систем.

При цьому маю сказати, що ефективність підрозділівСил безпілотних системзалежать від багатьох чинників, зокрема наявного озброєння – безпілотних систем різних типів, боєприпасів, систем протидії ворожим РЕБ, налагодження їх серійного виробництва, системи підготовки кадрів тощо.

Розвиток Сил безпілотних систем може інноваційно підтягнути все військо, щодо нових технологій, нових засобів ураження, нових тактик застосування військ. У такий спосіб ми зможемо з вами спостерігати нові зміни у сучасній війні – від тактичних до доктринальних. Сили безпілотних систем можуть бути нашою асиметричною відповіддю на кількісну перевагу агресора за багатьма видами озброєння.

Завдання наших інженерів, виробників БПЛА, роботизованих систем, щоб роботи поступово все більш мінімізували участь людини на полі бою. А це дозволить зберегти життя і здоров’я українського військовослужбовця. Передбачаю, функціонал роботизованих систем буде швидко розширюватись. Роботизація є одними з перспективних напрямків розвитку збройних сил у наступні десятиліття.

Ми цю роботу вже розпочали.

Чи можете розповісти про те, які зразки техніки чи озброєння можуть незабаром підсилити наше військо? Звісно ж, в межах дозволенного.

Вітчизняні виробники ОВТ нині активно працюють над підсиленням спроможностей нашого війська. Незабаром ЗСУ можуть отримати певні новинки ОВТ, зокрема нові безпілотники різного призначення, системи РЕБ, спеціалізовані транспортні засоби, САУ, міномети, вітчизняного та іноземного виробництва. Працюють вітчизняні зброярі над модернізацією та виробництвом чималої лінійки ОВТ, зокрема ПТРК, нових боєприпасів до гранатометів та вогнеметів, системами, які мають підвищити скритність роботи ППО тощо. Більше говорити я не можу, це дуже чутлива інформація. Нехай першими про ефективність наших новинок дізнається наш ворог.

Під час війни технології завжди перебувають в площині особливої конкуренції. Так, повторюю, рф має перевагу в ресурсній базі. Вони мають підтримку певних країн з їхньою технологічною базою виробництва ОВТ. Ми вже знаємо приклади поставок озброєння з Ірану та Північної Кореї. росіяни максимально розкрутили потужності власного ВПК. Вони женуть кількість. Ми ж робимо ставку на якісну перевагу. На технологічну перевагу. Нову тактику застосування зброї. На нешаблонні командирські рішення, на умілі дії наших воїнів…



Петренко Ігор

Автор аналітичних статей та інтерв'ю про українську політику і культуру. Активний учасник Революції Гідності. Цікавиться новинною журналістикою та геополітикою. Зі Svoboda.ua з початку заснування.

Теги: Общество