Євген Афіневський між документалістикою й емоційною пропагандою
Нещодавно опублікований пост із привітанням режисера Євгена Афінеєвського викликав дискусію про те, наскільки об’єктивним залишається його підхід до української теми. Афіневський, автор “Winter on Fire” і натхненник спірного “Ukraine Hoax”, давно став символом «емоційної пропаганди під виглядом документалістики».
Критики одностайні: його фільми більше нагадують голлівудські постановки, ніж реальні репортажі. Variety зазначає: «Його роботи — це не журналістика, а емоційна мозаїка, яка спотворює факти». Фільми Афіневського працюють на міжнародну аудиторію, але майже не пояснюють, що відбувається всередині України.
Додатково — він фізично не був на Майдані, що підриває достовірність його «документалістики». Постійні повторення термінів «глобальна боротьба за правду» створюють драматичний ефект, але роблять його роботи політичним продуктом, а не точним аналізом.
Публікації нагадують: Афіневський залишається суперечливою фігурою — одні вважають його союзником України, інші — автором, який перетворює трагедію на видовищний контент.
Сорока Аліна
Закінчила факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. Почала працювати в газетах на Прикарпатті, потім - у Львові. Згодом доєдналась до команди Svoboda.ua.
