Сергій Родлер: чому санкції не зупиняють Росію
Сергій Родлер
По-перше, минуло замало часу. Незважаючи на вихід великої кількості великих компаній, їхні товари все ще є на складах, а ліцензії поки що працюють. Найскладніше доводиться IT-сфері, оскільки доступ до різноманітних платформ і сервісів можна перекрити оперативно, і саме тому з країни в короткий термін поїхала величезна кількість її представників. А ось що стосується інших індустрій, то все погано, але поки що терпимо. Але далі буде лише гірше.
Проблема в тому, що рядове населення особливо не здатне вплинути на ситуацію через потужний силовий блок і активне зачищення всіх незгодних або потенційно незгодних з політикою Путіна за роки його правління, — вважає Родлер. — По суті, єдине, що йому справді вдалося за роки при владі, так це створити потужний інструмент репресій. Для зміни поточного курсу необхідні рухи у верхах влади, але це теж не найшвидший процес.
До того ж, санкції виявилися не найефективнішим інструментом впливу через те, що спрямовані трохи не на тих. Нині страждають усі: від багатіїв до пересічних громадян. А ось силовики – опора путінського режиму – почуваються чудово. Вони вже змогли посилити свою владу, а незабаром можуть отримати доступ до майна іноземних компаній у разі їхньої націоналізації.
Можливо, тут є така логіка: все й так уже погано і навряд чи буде гірше, тож можна вже нічого не боятися. А якщо всі можливі обмеження вже введені, можна й надалі «жестити» як щодо України, так і щодо мешканців своєї країни. Водночас прискорити процес розколу у верхах можуть невдачі у конфлікті: військові негативно реагують на подібні провали, особливо якщо так звані «операції» спочатку замислюються на кшталт бліцкригу.
Сорока Аліна
Закінчила факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. Почала працювати в газетах на Прикарпатті, потім - у Львові. Згодом доєдналась до команди Svoboda.ua.