Среда, 17 июля, 2024
Новости
09.07.2024

«Борець за справедливість» Ніколов захищає крадія та сина держзрадника Тоцького

Днями НАБУ, САП та СБУ відзвітували про викриття корупційної схеми, організатором якої виявився ексначальник Департаменту безпеки ПрАТ «НЕК «Укренерго» Сергій Тоцький.

За інформацією на сайті НАБУ, він разом зі спільниками «забезпечив придбання бронежилетів у наперед визначеної компанії за ціною, вдвічі вищою за ринкову, не маючи при цьому необхідних дозвільних документів та ліцензій». Таким чином державі було заподіяно збитки на понад 10 млн гривень. Тоцького звинувачують у скоєнні злочину за частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу, а саме у зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. 4 липня Вищий антикорупційний суд обрав пану Тоцькому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного браслету з можливістю внесення застави у 5 млн гривень.

Цікаво, що одразу ж після арешту Тоцького інтерес до справи виявив відомий «антикорупціонер» Юрій Ніколов, який, чомусь, замість того, щоб похвалити НАБУ та СБУ за професійну роботу, накинувся на них із звинуваченнями, обізвавши одних «деградантами», а інших «чекістами». Достеменно невідомо, чому Ніколов так завзято кинувся захищати пана Тоцького, але аргументи, викладені ним у дописі на Facebook, виглядають доволі дивно.

Так, пан Юрій в основному посилається на те, що «у березні 2022 року, коли рашисти у буквальному сенсі слова стояли біля воріт Києва», «Укренерго» нібито могло купувати бронежилети за будь-якою ціною, щоб «вдягнути-взути бійців хоч у щось». Тобто, за логікою Ніколова, корупціонер Тоцький міг спокійно обкрадати державу, адже «рашисти на порозі», і треба якнайшвидше вкрасти все, що досі не вкрадено? Так, пане Ніколов?

Далі «борець за справедливість» трохи «спалився», адже у тому ж пості кинувся захищати креатуру Тоцького у Міноборони — голову «Агенції оборонних закупівель» Марину Безрукову. Вона раніше працювала з Тоцьким на посаді директора із закупівель в НЕК «Укренерго», та досі продовжує підтримувати з ним дружні зв’язки. Але про це Ніколов чомусь не пише. Наколов неодноразово в своїх постах нахвалював Безрукову, називаючи її то «людиною, що заважає погонам ганяти старі схеми на зброї», то «українською жінкою, яка зробила себе сама та виконує круту роботу». Як пані Безрукова «робила себе сама», збагачуючись на схематозах в  разом з Тоцьким, «НЕК «Укренерго», можна зрозуміти, побачивши кого вона призначає своїми заступниками. Один з них — Олег Поян, також фігурує у справі Тоцького про закупівлю бронежилетів. Саме він обіймаючи посаду керівника Департаменту ланцюгів постачання і займався пошуком постачальника, в результаті чого амуніція була закуплена з вдвічі завищеною ціною.

Отже, стає зрозуміло, що всі нападки «антикорупціонера» Ніколова на правоохоронні органи в рамках справи Тоцького, викликані перш за все його заангажованістю та симпатіями до очільниці «Агенції оборонних закупівель», яка багато в чому завдячує своєю кар’єрою тому ж таки Тоцькому.

Та тепер давайте згадаємо, кого саме захищає Ніколов. Сергій Тоцький – громадянин РФ, що добровільно отримав паспорт країни-агресора у 2015 році в окупованому Криму. Після початку повномасштабного вторгнення російських військ, Сергій Тоцький, незважаючи на воєнний стан, знову виїхав через Молдову до окупованого Криму. Там, 31 жовтня 2022 року, він отримав свідоцтво російської федеральної податкової служби про постановку на облік як фізичної особи в податковому органі.

Крім того, за нашими даними, Сергій Тоцький вже під час війни (у 2022-2023 роках) п’ять разів виїжджав до Республіки Молдова, а напередодні вторгнення у 2021 році двічі з невстановленою метою відвідував анексований Крим.

Найцікавіше, що він є сином Володимира Тоцького, генерал-майора та заступника екс-голови СБУ Олександра Якименка, який обвинувачувався в державній зраді, зокрема через сприяння незаконній анексії Криму, а також, за даними правоохоронців, має пряме відношення до розстрілів на Майдані у лютому 2014 року.

У 2014 році Тоцький-старший втік до анексованого Криму, де став позаштатним радником місцевого «очільника» Сергія Аксьонова. Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 26 лютого 2021 року проти Володимира Тоцького було введено персональні санкції.

Після звільнення з СБУ у 2015 році, Сергій Тоцький одразу ж отримує посаду керівника департаменту економічної безпеки НЕК «Укренерго» за сприяння тодішнього виконуючого обов’язки керівника держпідприємства Всеволода Ковальчука, який, в свою чергу запам’ятався низкою корупційних скандалів та намаганнями поставити українську енергосистему у залежність від російської генерації.

Отже, робота батька на росіян не завадила Сергію Тоцькому і після 2014 року продовжити спокійно працювати в органах СБУ, щасливо оминувши всі перевірки та люстраційні заходи. А після отримання паспорта РФ, Тоцький в якості офіцера запасу СБУ та керівника безпекового підрозділу найбільшої енергетичної компанії України багато разів відвідував анексований Крим, не маючи при цьому ніяких проблем з російськими спецслужбами.

На фото – один з бронежилетів, що були закуплені Тоцьким по завищеній ціні (з матеріалів прокуратури, представлених на судовому засіданні). До речі, Марина Безрукова, якою так захоплюється антикорупціонер Ніколов, за нашими даними, також неодноразово приймала участь в реалізацій цих схем, зокрема і в афері з бронежилетами, яка і в профанації з будівництвом укріплень обʼєктів «Укренерго». І якщо на 20 млн грн у «справі бронежилетів» ці особи примудрились вкрасти 10 млн, то скільки можна вкрасти з 320 мільярдів, виділених на оборонні закупівлі цього року, залишається лише гадати.

Крім того, правоохоронним органам варто звернути увагу на зв’язки Тоцького з країною-агресером, адже він до арешту спокійно працював у компанії «Укренерго цифрові рішення» (Ukrenergo digital solutions) займаючись там напрямком консультування в сфері комп’ютерного програмування. Головною метою Тоцького там, на нашу думку, було впровадження в комп’ютерні системи ПрАТ НЕК «Укренерго» шкідливого російського програмного забезпечення, яке може бути використане спецслужбами агресора для моніторингу стану енергосистеми України для координації нових ударів.

Крім того, Сергій Тоцький, перебуваючи на посаді в структурі компанії, під час воєнного стану мав повний доступ до адміністративних приміщень головного офісу «Укренерго» на вулиці Симона Петлюри у Києві. Адже саме там розташований і офіс «Укренерго цифрові рішення». Він може без проблем спілкуватись з топ-менеджерами «Укренерго», з якими Тоцький знайомий ще з часів своєї роботи в компанії впродовж 2017-2022 років, зокрема, на посаді директора Департаменту економічної безпеки. Наразі Тоцький має повний доступ до інформації обмеженого доступу, зокрема тієї, що стосується поточного стану об’єднаної енергосистеми України. Така інформація, в разі потрапляння до росіян, може значно спростити їм планування майбутніх атак. Також правоохоронцям варто було б детально перевірити зв’язки Тоцького з Мариною Безруковою. Зокрема, чи могла вона, маючи стосунок до будівництва укріплень на енергооб’єктах, зливати інформацію про це Тоцькому. Факт-лишається фактом – російські удари по українській енергетиці за останні місяці є надзвичайно точними, в побудовані за участю «жінки, яка виконує круту роботу» укріплення щось не дуже допомагають, через що вся країна тепер сидить без світла.

Також нинішнього очільника НЕК «Укренерго» Кудрицького, який вже багато років прикриває всю цю бурхливу діяльність своїх підлеглих. Як слушно запитує блогер Сергій Лямець: «чому Кудрицький дозволив тому контракту статися? І навіть якщо він оминув його увагою через критичну метушню на початку війни, чому не викрив свого підлеглого (Тоцького) згодом?». Справа в тому, що пан Кудрицький прекрасно обізнаний про деталі цих справ та просто прикриває покидьків в своєму оточенні, дозволяючи їм виїздити за кордон, отримувати мільйонні зарплатні та розкрадати бюджет.

Насамкінець, повернемось до суду над Сергієм Тоцьким. Антикорупційна система в черговий раз показала себе суперліберальною, залишивши людину, яка під час війни обікрала державу на 10 млн, під домашнім арештом. На суді сторона обвинувачення представила докази змови Тоцького з представниками компанії Trading Line з метою отримання неправомірної вигоди через закупівлю бронежилетів за завищеною ціною.

Зокрема було продемонстровано документи та переписки, які доводять, що рішення про закупівлю бронежилетів приймалися під вказівками Тоцького без належної перевірки альтернативних, дешевших варіантів. Покази свідків, таких як Поян, Яковлюк, Лебедь та інші, підтверджують, що вони отримували вказівки від Тоцького щодо укладення договорів з Trading Line, і що альтернативні пропозиції навіть не розглядалися. Матеріали СМС листування підтверджують, що Тоцький контролював процес закупівлі та організовував змову з представниками компанії-постачальника. Акти списання та накладні показують, що реальна вартість бронежилетів була значно нижчою, ніж ціна, вказана у контрактах з Trading Line. Попри це, Тоцький після засідання спокійно вирушив додому. Варто відзначити професійну роботу прокурора та команди обвинувачення в цілому. Доказова база, зібрана ними, на нашу думку, повністю доводить провину Тоцького та його спільників в розкраданні державних коштів.

Що ж, ми будемо далі слідкувати за цією справою, яка багато в чому висвітлює те, що насправді коїться в українській енергетиці під час війни.



Сорока Аліна

Закінчила факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. Почала працювати в газетах на Прикарпатті, потім - у Львові. Згодом доєдналась до команди Svoboda.ua.