Среда, 24 апреля, 2024
Крым
18.10.2023

Український спецназ використовує зухвалі рейди та тактику відволікання, щоб звільнити Крим

Рій українських водних мотоциклів мчить океаном під чорним небом, видимим лише з інфрачервоної камери дрона, який спостерігає згори. Вони сповільнюються, наближаючись до берега, щоб уникнути виявлення і поспішають на сушу.

«Крим буде українським», — каже один із чоловіків на відеозаписі, який бачив CNN після приземлення, тримаючи український прапор.

У цього солдата був позивний «Музикант», що в перекладі з англійської означає «музикант». Він був скрипалем, а потім став солдатом українського спецназу. Музикант є командиром батальйону «Братство», який разом із підрозділами оборонної розвідки та іншими підрозділами здійснив проникнення до Криму на початку цього місяця.

«У мене був такий високий рівень адреналіну», — сказав Музикант CNN, пояснивши, що вся операція здавалася розмитою. «Я по-справжньому зрозумів, що був у Криму, лише після того, як ми повернулися на нашу базу. Я зрозумів, що ми виконали колосальну задачу».

Ця десантна операція , що відбулася на початку жовтня, була проникненням українських спецназів у найбільший опорний пункт Росії в окупованій Україні, що є частиною недавньої тенденції, яка спричинила посилення нападів Києва на півострів. Точна дата і час нападу не розголошуються.

Мета полягала не лише в диверсії частини військової техніки, яку Москва тримає біля берега, а й у тому, щоб передати повідомлення громадянам України, які перебувають на території.

«Ми зробили це для того, щоб люди в Україні та в окупованому Криму не впали духом і зберегли віру в те, що Крим повернеться в Україну», – сказав Музикант. Російські війська незаконно анексували Крим у 2014 році. Півострів має глибоке символічне значення для президента Росії Володимира Путіна, і це стратегічно важливий логістичний центр для військових зусиль Кремля.

Солдат із позивним «Музикант» сказав, що вважає, що небезпека, на яку він наражається на цих місіях, того варта.

Музикант сказав, що небезпечна операція потребувала місяців планування, щоб підготувати українських військових до численних ризиків, з якими вони зіткнуться.

«Коли ми приземлялися, море було штормове, хвилі досягали 2 метрів (6,6 футів) у висоту», — пояснив він. «Крім того, російські військові кораблі патрулювали море, Раптори. Їх було чотири, кожен з екіпажем по 20 російських солдатів, озброєних великокаліберними кулеметами і 30-міліметровою гарматою».

Але батальйон «Братство» зміг подолати ці небезпеки. Вони дісталися півострова і виконали свою місію.

«Ми багато тренувалися для цієї місії. Кожен знав свою роль, що мав робити на березі», – пояснив Музикант. «На зворотному шляху після виконання завдання за нами переслідували російські військові кораблі, але нам вдалося втекти».

Жоден із бійців батальйону «Братство» не постраждав і не потрапив у полон, але українська оборонна розвідка визнала втрати, але не надала додаткових подробиць. У ньому також зазначено, що втрати з боку Москви були значно більшими.

У батальйоні «Братство» кажуть, що вони першими українськими підрозділами потрапили в окупований Крим.

Москва заявила, що захопила одного з українських військових, які висадилися в Криму, опублікувавши відеозаписи його допиту на національному телебаченні, але відмовилася уточнити будь-які втрати з боку Росії.

Захоплення, поранення чи смерть — усі ризики, на які Музикант готовий піти під час місій, які він вважає необхідними.

«Це не просто моральна підтримка наших людей у ​​Криму, а й допомога нашим військам в окопах», — сказав він. «Ми відволікаємо увагу противника на себе, і противник змушений передислокувати особовий склад і техніку на узбережжя Криму».

Кримський фронт

Жовтневий штурм був одним із багатьох, які українські сили здійснили на півострові за останні місяці.

У вересні стався удар по штабу Чорноморського флоту Росії в кримському місті Севастополь. Використовувані ракети, здавалося б, були наданими Великою Британією Storm Shadow.

Україна також кілька разів завдавала ударів по Керченському мосту, що з’єднує Крим із материковою частиною Росії.

13 вересня київські війська пошкодили російський корабель і підводний човен під час удару по одному з сухих доків Чорноморського флоту, а Україна здійснила численні удари по авіабазі Саки, звідки Росія запускає частину своїх штурмовиків.

Один із засновників підрозділу «Братство» та головний планувальник хірургічного удару Дмитро Корчинський заявив, що наступ на півострів є ключовим для контрнаступу України.

«Крим є військовою базою, яку вони (Росія) все ще вважають добре захищеною. Тому для нас це життєво важливо», – пояснив Корчинський. «А також це важливо з військово-політичної точки зору. Ми не можемо дозволити нікому забути, що Крим є українським, і ми завжди будемо там працювати».

«Ми ведемо окопну війну на передовій, і успіх там не завжди очевидний – спецоперації такого роду в тилу чи на морі надихають і додають (нашим солдатам) енергії для продовження боротьби», – додав він.

І хоча удари по російських об’єктах за допомогою безпілотників і ракет є важливими, він вважає, що наявність українських солдатів на землі відволікає увагу Москви та змушує Росію передислокувати активи.

Засновник і радник батальйону «Братство» Дмитро Корчинський каже, що атаки на Крим є «життєво важливими» для воєнних зусиль України.

«Кожен солдат, який охороняє пляж, — це той, кого немає на Запорізькому фронті», — сказав він.

За словами Корчинського, ці операції в тилу ворога вглиб території, контрольованої Росією, залежать від підтримки місцевого населення.

Моніторинг військових об’єктів

Українці, які живуть під російською окупацією, вже давно організовуються в групи опору, які місцеві називають партизанами. Вони активно діяли на території окупованої України, особливо в Херсоні та Мелітополі, а також у Криму.

Одне з угруповань, що діють на півострові, має назву «Атеш», що в перекладі з татарської означає вогонь. Група погодилася спілкуватися з CNN через службу зашифрованих повідомлень, відмовившись говорити на камеру, щоб захистити особистість учасників.

Атеш також відмовився коментувати, чи причетні вони до вересневого удару по штабу Чорноморського флоту в Севастополі, але зазначив, що веде постійне спостереження за російськими військовими та повідомляє про будь-які переміщення українців.

На супутниковому знімку видно клуби диму зі штабу Чорноморського флоту Росії після ракетного удару по Севастополю, Крим, 22 вересня 2023 року.

CNN вдалося підтвердити причетність групи до українських спецслужб.

Їхня робота, за словами групи, важлива, але надзвичайно небезпечна, і членів активно шукає російська влада, включаючи Федеральну службу безпеки (ФСБ).

«Вони використовують різні засоби прослуховування на території (квартири, кафе чи будь-які інші приміщення), а також (здійснюють) спроби ввести в наш рух агентів ФСБ», — сказав Атеш. «Спроби росіян проникнути до наших лав постійні, але наша команда вміло їх виявляє. Крім того, ми дуже суворо фільтруємо потенційних агентів, і більшість агентів працюють автономно, щоб запобігти витоку інформації».

«Агенти нашого руху розуміють усі ризики та суворо дотримуються заходів безпеки», — додали вони.

Готовий до звільнення

Партизани кажуть, що вони здатні ефективно виконувати свої місії лише тому, що користуються «широкою підтримкою місцевих жителів», і стверджують, що ці скоординовані атаки з повітря та моря зміцнюють їхні лави.

«Наш рух та інші рухи опору стають тільки більшими та сильнішими», – зазначили вони. «Окупанти це добре знають. Проукраїнськи налаштовані жителі Криму готові до звільнення півострова».

Корчинський сказав, що кінцевою метою цих рейдів є визволення, і українські сили повільно вдосконалюють їх, особливо десантну тактику.

Міст, що з'єднує материкову частину Росії з Кримським півостровом через Керченську протоку в липні 2023 року.

Музикант знає, що ще є час і багато наполегливої ​​роботи, перш ніж українські війська зможуть розпочати більший наступ на Крим, але на горизонті нові – і сміливіші – рейди.

«Ми послаблюємо їх, знищуючи їхню військову техніку та особовий склад, але вони стають більш уважними», – пояснив він. «Вони стають кращими. Тож кожне наступне завдання складніше».

Зрештою, він каже, що ним керує віра в те, що українці в Криму чекають на них.

«Вони чекають нашого знаку, щоб почати боротьбу з російською агресією», — пояснив він.

Дуже ранні етапи цієї боротьби, можливо, вже розгортаються.



Мірошник В’ячеслав

Закінчив Київський національий університет культури і мистецтв. У журналістиці - з 2018 року. Працював спортивним оглядачем та займався публіцистикою. У послужному списку також робота на радіо і в друкованому журналі. Зі Svoboda.ua з 2020-го року.