Среда, 17 апреля, 2024
Новости
17.11.2023

Віталій Герсак: Чи треба Україні відновлювати статус ядерної держави?

Війна в Україні підняла питання про використання ядерної зброї. Росія є однією з п’яти ядерних держав світу і має значні ядерні сили. У ході війни Росія неодноразово погрожувала використовувати ядерну зброю, якщо Україна отримає допомогу від країн НАТО. У разі використання агрессором ядерної зброї в Україні наслідки будуть катастрофічними. Мільйони людей загинуть, а населені пункти будуть зруйновані. Ядерна зброя також може призвести до масштабних екологічних катастроф.

Використання ядерної зброї в Україні також матиме серйозні наслідки для міжнародної безпеки. Воно може призвести до нового ядерного протистояння між росією та Заходом.

Існує кілька факторів, які можуть призвести до використання Росією ядерної зброї в Україні. Одним із таких факторів є те, що росія може вважати, що її поразка в Україні є неминучою. У такому випадку рф може використовувати ядерну зброю як останній засіб, щоб завдати максимальної шкоди Україні та її союзникам.

Іншим фактором, який може призвести до використання росією ядерної зброї, є те, що агрессор може вважати, що Україна отримала ядерну зброю від країн НАТО. У такому випадку росія може використовувати ядерну зброю як засіб стримування подальшого розповсюдження ядерної зброї.

Щоб зменшити ризик використання ворогом ядерної зброї в Україні, важливо продовжувати надавати Україні військову та економічну допомогу. Також важливо підтримувати міжнародний тиск на рф, щоб вона припинила війну.

Чи треба Україні відновлювати статус «ядерної держави»? Розповів колишній начальник УСБУ в Миколаївській області, а нині воїн-доброволець одного з підрозділів ОК «Південь», Віталій Герсак.

 Відповідь на це питання є складною і залежить від кількох факторів, включаючи геополітичну ситуацію в світі, відносини України з росією та іншими ядерними державами, а також економічні та політичні наслідки відновлення ядерного статусу України.

 Все частіше можна почути розмови про те, що Україні слід відновити статус однієї із ядерних держав. Мовляв, це стане надійним запобіжником від зовнішньої агресії з боку рф у майбутньому.

Віталій Герсак вважає, що відмова України від одного з найбільших в світі арсеналів ядерної зброї — є меншою помилкою, ніж спроби відновити цей втрачений статус.

«Ядерна зброя масового ураження є надто складною, аж до того що практично неможливою у застосуванні. Це зброя в руках політиків, а не військових. Одна справа, демонструвати її на військових парадах і використовувати у пропаганді, а зовсім інша – застосовувати її в реальності. Тут можна погодитися із російською пропагандисткою Симоньян, що росія може її ефективно застосувати хіба що для удару по Сибіру. Чи допомогла вона росії у війні з Україною? Чи зміцнилася обороноздатність білорусії після отримання російської ядерної зброї? Чи боїться росіян і білорусів ЗСУ? Отож!” — зазначає військовий.

Для виробництва ядерної зброї в України є все, окрім зайвих фінансів, а це дуже коштовна забаганка. За підрахунками експертів, на створення відповідних технологій та виробничих потужностей знадобиться не менше 5 років і витрати від одного до десятків млрд. дол. на рік + кілька млрд. дол. щорічно треба буде витрачати на зберігання, модернізацію і обслуговування. Тобто вартість створення і утримання ядерної зброї може дорівнювати ледь не половині всіх видатків на оборону і безпеку, які 2023 року склали безпрецедентні за всю історію 44 млрд. дол. Що таке голодна і неоснащена армія із багатотисячним арсеналом ядерної зброї – ми бачимо на власні очі. Воно того варте?…

Віталій Герсак зазначив, що намагання самовільно вступити до т. зв. «Ядерного клубу» можуть мати далекосяжні небажані наслідки у вигляді санкцій, обмежень та непорозуміння із міжнародними партнерами.

“Можна навіть не сумніватися, що безпорадна і напівмертва ООН, якщо ми тільки дамо їм привід для «стурбованості», під впливом росії і Ко моментально вийде з анабіозу та почне із молодіжним завзяттям пити нам кров. Іноді, вони це вміють робити. Нам таке треба?” — зазначає Герсак.

Військовий додав, что уявлення про всемогутність ядерної зброї є застарілим. На сучасному полі бою вирішальною є не потужність боєприпасів, а їхня точність, швидкість, мобільність, невразливість перед засобами ПВО-ПРО, а ще кількість та вправність тих, хто вміє нею користуватися. Саме за цим майбутнє.

Альтернатива ядерному озброєнню для  України є — Герсак:

  • По-перше, треба підтримувати, а не розгойдувати, хоча й дещо кульгаву, але все ще діючу систему міжнародної ядерної безпеки. Порядок для нас є більш вигідним, аніж хаос.
  • По-друге, наші можливості у морі, а особливо у повітрі — треба підтягнути до наших нинішніх переваг на суходолі. В нас немає іншого шляху, ніж відновлення неядерного ракетного потенціалу, кардинальна модернізація повітряних сил, посилення національних засобів ПВО та ПРО, нарощування кількості та якості космічних апаратів, впровадження озброєнь на основі ШІ, створення принципово нових родів військ на основі безпілотних машин. У всьому що не є зброєю масового знищення, ми маємо випереджати рф.
  • По-третє, треба розробляти сучасну українську гіпперзвукову озброю та засоби протидії ворожому гіпперзвуку. Щось підказує, що на це в нас піде не багато часу, адже центром ракетобудування і підготовки фахівців протиракетної оборони за часів СРСР було українське місто-герой Харків. Зважаючи на стан ворожих збройних сил та перспективи їх подальшої деградації, саме гіпперзвук може бути нашою ефективною «зброєю помсти», тобто важелем стримування ядерної агресії.
  • По-четверте, нашою спеціалізацією в рамках комплексного міжнародного стримування рф (немає сумнівів що найближчі десятиріччя це буде мейнстрімом політики цивілізованого світу) має стати розвиток агентурних і диверсійних мереж на території росії, кібер-війна і шпіонаж, пропаганда і контр-пропаганда, керування кризами на об’єктах критичної інфраструктури тощо. В цьому ми маємо неабиякий хист і багато природніх переваг перед іншими.
  • По-п’яте, зараз Україна на наших очах стає новим центром глобальним мілітарної індустрії. Відкриваються спільні виробництва із провідними збройовими концернами, до серійного виготовлення доводяться багаторічні розробки вітчизняних конструкторів та інженерів, впроваджуються інноваційні підходи у побудові ВМС, ВПС, засобів спостереження і зв’язку, РЕБ, логістики, ремонтної справи. Це вже наступний рівень військової реальності, куди ми перенесемося одними з перших.

“Тож, замість імпровізацій із ядерною риторикою, краще зосередитися на реалізації цих перспективних започаткувань та не марнувати час і кошти. І тоді у «цар-пушки» не буде жодних шансів проти «кіборгів»” — резюмував Віталій Герсак.

 

 

 



Коломієць Ганна

Випускниця Інституту журналістики КНУ ім. Т.Шевченка. До 2022 року працювала редакторкою стрічки новин в міжнародному інформаційному агентстві. Спеціалізується на висвітленні подій суспільно-політичної тематики, а також новинах міжнародної політики. В команді Svoboda.ua з січня 2023 року.