Конкуренція чи концентрація: що відбувається на ринку державного аудиту

Питання прозорості та конкуренції на ринку державного аудиту знову опинилися у центрі уваги.

Політик і громадський діяч, колишній народний депутат Борислав Береза заявив про існування системи, яка фактично контролює державний аудиторський ринок та має вплив на ключові державні структури. Центром цієї системи Береза називає Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю (ОСНАД), який має забезпечувати контроль за якістю аудиту, незалежністю перевірок та захистом інтересів інвесторів.

«Де-факто це орган, який стежить за якістю та незалежністю аудиторів по всій країні. Є така посада — виконавчий директор ОСНАД. Тобто людина на цій посаді — вартовий чистоти фінансового нагляду, незалежності й прозорості аудиторів. Але Олег Канцуров, схоже, прочитав цю посадову інструкцію навпаки», — заявив Береза.

За словами екснардепа, виконавчий директор ОСНАД Олег Канцуров отримав вирішальний вплив на розподіл державних аудиторських контрактів. «Формально він — поважний регулятор. Практично ж — монополіст. Якщо перефразувати відомий вислів Людовика XIV: «Аудит в Україні — це я». Бо перемогти в тендері на аудит може лише та фірма, яку просуває Канцуров», — стверджує він.

Береза також назвав компанію, яка, на його думку, отримує найбільшу кількість державних контрактів. «Назва цієї фірми — «Кроу Ерфольг Україна». Поруч крутиться її двійник — «Кроу Україна». Спільні співробітники, спільні контактні дані. І спільна пов’язаність із людиною на прізвище Михайленко, який фігурує у відкритих базах як помічник впливового нардепа. Механізм простий і водночас нахабний: аномально низькі ціни на торгах. Демпінг, який відсікає реальних конкурентів ще на старті. І під приводом низької ціни можна отримати не лише перемогу у тендері, а і далі провести аудит, який не знайде те, що сприяє корупції. Бо як відомо — «дешева рибка — херова юшка»», — заявив він.

Як приклад Береза навів тендери державних компаній. «Енергоатом» виставляє тендер з очікуваною вартістю 25,82 мільйона гривень.

«Кроу Ерфольг» бере контракт за 10,32 мільйона — це 40% від реальної ціни. Оператор ГТС — очікувану ціну за аудит 11 мільйонів, але «Кроу» виграє за 2,2 мільйона. Тобто за п’яту частину. І тут ховається головний нюанс», — переконаний він.

За словами Берези, «саме демпінг міг призвести до витіснення міжнародних аудиторських компаній із державного сектору. Якісний аудит «Енергоатома» — це сотні людино-годин, серйозна методологія і реальні витрати. Репутація вимагає якість аудиту. Якість вимагає високий рівень аудиторів. А це вже не дешево. А можна погодитися зробити аудит значно дешевше і без залучання топових фахівців. Єдиний нюанс, що за такими цінами це фізично неможливо зробити ЯКІСНО. Тим паче що виручка «Кроу» за 2022–2025 роки виросла втричі, а штат — менш ніж удвічі. Де брали ресурс? Незрозуміло. Але замовлення продовжують надходити. І саме з держсектору».«Так за кілька років під дахом «Кроу» опинився весь стратегічний енергосектор: «Нафтогаз», «Укрнафта», «Укргазвидобування», Оператор ГТС, «Енергоатом», «Хмельницькобленерго», «Миколаївобленерго», «Дніпровська ТЕЦ»», — заявив він.

На його думку «показовий приклад — «Енергоатом». До 2024 року його аудит вів ТОВ АФ «ПрайсвотерхаусКуперс (Аудит)» — український підрозділ PwC, одного з найбільших аудиторів світу та одного з тіє Великої четвірки. Контракт підписано у вересні 2021 року, очікувана вартість — 38,597 мільйона гривень на три роки. Потім прийшов «Кроу Ерфольг» — і забрав той самий об’єкт за 10,32 мільйона. PwC в такі ігри не грає. Бо репутація і якість для них важливі. Тому й PwC і пішов, а «Кроу Ерфольг» залишився. А згодом вся країна дізналася про схеми Міндіча в «Енергоатомі». І схеми з’явилися в цій компаеії після того, як «ПрайсвотерхаусКуперс» припинив проводити в ній аудит. Мабуть просто збіг обставин? Чи ні?»

Окрему увагу він звертає на можливий конфлікт інтересів у системі нагляду. Зокрема, йдеться про участь представників регуляторного середовища у наглядових структурах державних енергетичних компаній, що, на думку Берези, створює ризик впливу на формування умов аудитів і вибір виконавців: «Тут доречно згадати ще одну деталь його біографії. Паралельно з керівництвом ОСНАД він входив до наглядової ради АТ «Українські розподільчі мережі» — держоператора обленерго. Цю раду сформовано у 2023 році без жодних конкурсів та без затвердження Кабміном — безпосередньо Міністерством енергетики за часів… Германа Галущенка, нинішнього затриманого фігуранта справи НАБУ «Мідас» і того, за кого внесли 150 млн застави. Знову збіг обставин?

Сам Канцуров до «Мідасу» формально не причетний. Але конфлікт інтересів тут очевидний: член наглядової ради енергетичного держхолдингу — одночасно просуває «правильних» аудиторів для перевірки цього ж холдингу. Це не збіг. Це вже система».

Окремо політик розповів про формування Кацуровим «трикутника контролю» — взаємопов’язаного впливу регуляторів, державних фінансових інституцій і майбутньої пенсійної системи накопичувального рівня. У цій моделі він вбачає ризики концентрації контролю над значними фінансовими потоками: «Можна сказати, що Олег Канцуров, беручи під контроль і захоплюючи аудиторський ринок, знайшов для себе нове масштабне джерело збагачення — кажуть, що почав неформально впливати на рішення Пенсійного фонду України. Причиною такої активності стала пенсійна реформа, концепцію якої нещодавно представлено у Верховній Раді. Головний інтерес — накопичувальний рівень системи, передбачений Законом України № 1058-IV та директивами ЄС. Поява професійних пенсій означає приплив колосальних грошових потоків. І схоже, що Канцуров вирішив погріти руки на цьому фінансовому пирогу завчасно. Час покаже.

Схема, яку він будує, — так званий «трикутник контролю», що дозволяє одноосібно замикати на собі всі критичні вузли управління майбутнім ринком. Перший кут — підконтрольний йому ОСНАД, який здійснює нагляд за аудиторами та регулює їхній допуск. Другий — НКЦПФР, де через лояльного посадовця Юрія Шаповала формуються правила для недержавних пенсійних фондів. Третій — сам Пенсійний фонд України як майбутній розпорядник накопичень другого рівня.

Виходить, що один чиновник встановлює стандарти, вирішує, кому дозволено працювати, і має безпосередній вплив на розподіл коштів? Це вже не схема — це архітектура монополії».

В той же час, за твердженням Берези, відбувається витіснення з ринку інших гравців: «І ще один штрих до портрету. Тих, хто заважає, — мінусують. Я декілька разів чув, що на незручні аудиторські фірми ОСНАД накладає стягнення, виштовхує їх з ринку. На «своїх» — закриває очі. Навіть на приховані дисциплінарні стягнення і фальшиві довідки для замовників. Ці скарги я чув неодноразово. Ринок не витримав — і подав до судів. Масові позови від аудиторів, які намагаються оскаржити свавілля ОСНАД, уже є. Але поки суди розглядають справи, схема продовжує працювати. Ну, і вважається, що це занадто складно для пересічного українця, щоб цю тему підіймати у публічному просторі. Галущенко вже не під вартою. І Канцуров на посаді. І позиції його лише зміцнюються. Підконтрольний «главаудитор», який формує нову пенсійну схему, почувається впевненіше, ніж будь-коли.»

Підсумовуючи, Береза закликав відповідні органи звернути увагу на ситуацію.

«Питання одне: хто, коли та як зупинить цю монополію? Чи увагу на це звернуть лише після того, як справою займуться НАБУ та САП?» — резюмував він.

У той же час жодне з озвучених звинувачень не підтверджене незалежними розслідуваннями та потребує окремої перевірки з боку антикорупційних і регуляторних органів.

Як повідомляла раніше Lenta.UA, на ринку аудиторських послуг відбувається цілеспрямоване знищення конкурентного середовища. За цим процесом стоїть Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю (ОСНАД) та його керівник, який вже перетворив державний регуляторний функціонал на інструмент побудови особистої фінансово-адміністративної імперії.

Наталя Півень

Випускниця факультету журналістики Львівського національного університету ім. І. Франка. Починала із роботи у регіональних ЗМІ. В команді Svoboda.ua з квітня 2022 року.