Суббота, 04 февраля, 2023
блоги
26.04.2022

Ігор Мазепа: Як після війни зміниться ринок праці?

Ігор Мазепа

12 мільйонів або майже третина українців, залишили свої обжиті місця у пошуках безпечніших локацій після 24 лютого, якщо вірити даним міжнародних організацій. 

Таке переселення не може не зачепити нашу економіку. Адже люди – це суть нашої економіки. 

Це ми створюємо та займаємо робочі місця. Це ми купуємо товари та послуги один в одного, створюючи потужний внутрішній попит. 

Саме внутрішній споживчий попит був головним двигуном української економіки протягом майже всієї її історії. 

Так, за останні п’ять років реальні споживчі витрати українців зросли на 45%, тоді як вся економіка (реальний ВВП) зросла лише на 9%. 

Споживчі витрати українців не зупинили зростання навіть у ковідному 2020 році, але, мабуть, 2022-й рік таки стане винятком.

Зі звіту Міжнародної організації з міграції, опублікованого на початку квітня, можна зробити висновок, що доходи українських внутрішніх переселенців скоротилися втричі порівняно з довоєнними (а третина переселених сімей повністю втратила джерела доходів). 

Але й ті, хто нікуди не переселилися, теж постраждали — їхні прибутки в середньому скоротилася вдвічі (п’ята частина залишилася без доходів). 

Це означає, що доходи всіх українців скоротилися більш ніж удвічі. Додавши до цього зміну споживчих переваг (люди економлять, але відраховують армії та волонтерам), отримуємо падіння внутрішнього попиту на традиційні товари та послуги щонайменше втричі. 

Якщо ще врахувати 12%, що емігрували, ми отримаємо плачевний результат за споживчим попитом цього року.

Внутрішні мігранти, переважно, повернуться (кияни вже почали повертатися). Мінімум 4,5 млн із 7,1 млн таких переселенців довго в гостях не затримаються. 

Але десь 2 млн біженців просто не буде куди повертатися, навіть коли країна-агресор повністю виведе свої війська з України. Цим людям доведеться шукати нове постійне житло та нову роботу на заході, у центрі чи на півдні України. 

Упевнений, що після закінчення війни держава за допомогою міжнародних партнерів зможе вирішити проблему облаштування таких людей. Але головне – вони залишаються в Україні, а отже, братимуть участь у її подальшому економічному відновленні.

Інша, складніша проблема для економічного майбутнього України – це еміграція. Цифри ООН виглядають лякаюче: з початку великої війни країну залишило майже 5 млн людей. 

Згідно з дослідженням Міжнародного комітету порятунку (МКС), проведеного в Польщі, близько 40% з України, які виїхали в цю країну, – це діти, і більше половини – дорослі віком до 60 років (переважно – жінки). 

Таким чином, понад чверть дітей та п’ята частина дорослих жінок до 60 років залишили Україну за останні два місяці.

З одного боку, добре, що багато жінок і дітей сьогодні перебувають у повній безпеці, при цьому піклуються про них іноземна влада, волонтери та бізнесмени. Це частково знімає навантаження з українського бюджету та бізнесу у важкий для них час. 

Але якщо цих переселенців не вдасться повернути в країну після нашої перемоги, на нас чекатиме демографічна катастрофа.

Так, п’ята частина переселенців шкільного віку в Польщі вже відвідують місцеві школи (відповідно до опитування МКС), що вже зменшує їхні шанси на швидке повернення. 

Ще стільки ж хочуть піти до польських шкіл, і вони точно зроблять це з нового навчального року, якщо до цього не повернуться до України. 

У цьому разі з лютого до нового навчального року ми ризикуємо втратити за кордоном понад 10% українських школярів. Наслідки цього для майбутнього країни – жахливі, і поки що вирішення цієї проблеми, окрім швидкої перемоги України у війні, немає.

Ще однією проблемою еміграції є «відтік мізків»: багато компаній евакуювали свій персонал за кордон. У цьому особливо досягли успіху IT-компанії, які в останні роки заробляли величезний експортний виторг для України. 

Ці високомобільні хлопці – здебільшого призовного віку, а отже, з України їх не випустять. Розуміючи це, вони сюди найближчим часом не повернуться. І чим довше вони будуть за кордоном, тим менше шансів на їхнє повернення в майбутньому. 

Проблему можна вирішити, виключивши співробітників таких компаній зі списку військовозобов’язаних. Армія від цього кроку точно не втратить боєздатності – а економіка від цього лише виграє.

Як би там не було, питання нестачі робочої сили в Україні після війни обов’язково виникне, і не лише через еміграцію. 

Так, для відновлення країни список затребуваних професій дуже відрізнятиметься від довоєнних часів, і далеко не всі робочі місця можна буде заповнити українцями. 

Цілком імовірно, що Україна стане магнітом для робітників з інших країн, які звикли в останні десятиліття їздити на заробітки до Росії. Благо, ця країна навряд чи буде для них такою ж привабливою, як до лютого 2022 року.

Ігор Мазепа, генеральний директор, власник інвестиційної компанії «Concorde Capital»

Теги: блоги