Олег Жданов: у рф війною керують політики, а не військові
Олег Жданов
Рішення влади Російської Федерації під час війни в Україні за будь-яку ціну домогтися виходу на кордони Донецької та Луганської є політичним.
Ми з вами спостерігаємо реальний результат, коли політики командують війною. Не військові, а саме політики. Є політичне рішення — вийти на кордони Донецької та Луганської області, якою ціною — це неважливо…
Була інсайдерська інформація, вона з’явилася буквально після першого ж тижня війни, коли бліцкриг не вдався і, за деякою інформацією, Герасимов (начальник Генштабу збройних сил Росії Валерій Герасимов) доповів Путіну про кількість втрат. Тоді кількість втрат обчислювалася 7 чи 8 тисяч убитими… на що Путін сказав, що 30 тисяч втрат у цій «операції» — це не та ціна, яку ми отримаємо в результаті перемоги…
До речі, як “спеціальну операцію” – вони почали все правильно. Першим був ракетно-бомбовий удар, потім – захоплення аеродрому в Гостомелі. Якби вони захопили аеродром у Гостомелі, сюди би сіла повітряно-десантна дивізія, і вона б захопила Київ за декілька годин.
Десантники захоплюють Київ, знищують керівництво країни або беруть у полон, наскільки я знаю, там було більше на знищення, адже у них є Янукович. Чому – тому що Путін завжди називав Майдан переворотом, а Януковича завжди позиціонував як легітимного президента.
А потім, на другу добу, підходять основні сили в колонах. І у них що в броні лежить – парадна форма. І вони одразу катають. Ось такий задум був. Але вони не очікували, що буде такий спротив. І зауважу, що гостомельський десант, він, мабуть, найживучіший був. Попри те, що він був блокований одразу, там Нацгвардія попрацювала дуже гарно, і вертольоти кинули десант напризволяще. Вони його повинні були висадити і забезпечити йому вогневу підтримку, а після того, як ми три вертольоти збили, вони просто подалися геть. Але десант протримався десь шість або вісім годин.
ФСБ гроші покрала, написала фальшиву доповідь. Згідно із цими доповідями, в кожному великому місті повинно було бути до 5 тис. прихильників, які готові були вийти на мітинг із прапорами Росії, і до 2 тис. бойовиків, які готові були взяти зброю і захоплювати адмінбудівлі, як у 2014 році. Але виявилось, що, окрім невеличкої агентури, більше нічого немає. І тому підтримки не було.
Одна помилка тягне за собою іншу. Масштаб вторгнення не відповідає міцності країни, в яку вони вторгаються.
А коли вже маховик військової машини розкручений, зупинити його неможливо. І скорегувати його дуже важко. Єдине, що ми помітили на сьогодні, це те, що вони стали дуже обережними і вже не йдуть відразу в лобову атаку, а висуваються дрібними групами і промацують нашу оборону. Якщо зустрічають опір, одразу відкочуються назад. І, як правило, потрапляють у пастку нашої артилерії.
Що робитиме Росія? Оперативного резерву, який завтра може піти в бій, у них немає. Тому сьогодні на Донбасі вони діють, як востаннє. Йдуть в атаку, попри втрати в техніці, особовому складі. Адже для них це реально останній бій. Або вони програли, або вони виграли. І наше головне завдання – утримати оборону і завдати якомога більше вогневого ураження живій силі та техніці противника.
За матеріалами ТСН та Факти