Наталя Марчук: не бійтеся пити каву під час війни
Наталя Марчук
Поки ви п’єте каву…
Прочитала цікаві думки одного відомого актора, і зрозуміла, що таких, як я, дуже багато. Він пише, що люди, живучи в містах і селах, яким «пощастило» (відносно, зрозуміло) не зустріти війну «вживу», відчувають сором. Ми ходимо на роботу, спимо в своїх ліжках, ранком п‘ємо каву, а інші в цей час боронять землю, гинуть, живуть в бомбосховищах чи в підвалах…
Люди сваряться між собою, витрачають енергію та розхитують психіку, якій за 90 з лишком днів війни і так вистачає потрясінь. Актор вважає, що каву треба пити без сорому, бо це допомагає вижити малому бізнесу, на роботу ходити треба, бо це виживання не тільки нас самих, але і держави, яка зараз дуже у скрутному становищі. Обов‘язково сміятися і шуткувати, аби трошки відволіктись від жахів війни і набратися сил.
А інформацію про стан війни доносити без маніпулятивних формулювань, які, можуть принести зайву сотню репостів, але це викличе безпідставне почуття сорому у тисяч українців, яким «пощастило» перебувати не в зоні бойових дій, або на тимчасово окупованій території.
Автор статті підкреслює, що незважаючи на все, ми всі дуже болісно переживаємо і ніколи не забуваємо про тих, кому зараз набагато важче.
Начебто все правильно написано. Мені теж бабуся розповідала, що під час Другої світової війни, працювали кінотеатри на не окупованих територіях. Показували комедії, а на лінію фронту їздили актори- коміки. Це було дуже потрібно людям, змученим війною.
P.S. Начебто все правильно, що написано автором статті. Але в мене, все одно залишається почуття сорому… Кава з присмаком… З гірким…(
Мірошник В’ячеслав
Закінчив Київський національий університет культури і мистецтв. У журналістиці - з 2018 року. Працював спортивним оглядачем та займався публіцистикою. У послужному списку також робота на радіо і в друкованому журналі. Зі Svoboda.ua з 2020-го року.