Віталій Хворостяний: фронтовий пес заспокоює душу
Віталій Хворостяний
Звичайна сільська хата на півдні України, з пробитим уламками «града» дахом. Рік стояла порожня після смерті власників — літнього подружжя. Ми попросилися через місцевих знайомих на постій. Нам залюбки дозволили заїхати на пару днів (за відносно невисоку орендну платню, яку закинули на карту власниці).
Номінальна власниця житла (онука померлих) евакуювалася до Запоріжжя, будинок та ділянку з садом ще рік тому хотіла продати.Не встигли ми розташуватися, як на порозі з’явилися Кіт та Пес. Нам якось відразу стало зрозуміло, що вони тут жили і, це вони тут справжні хазяї маєтку.Собака не довго зберігав нейтралітет і вже за хвилину ластився і просив почухати.
Кіт спочатку тримався осторонь.Мені відразу пригадалися Кіт і Пес з гри «Відьмак», які були прив’язані до будинку та мали послуговуватися хазяйці, навіть після її смерті. Так і тут. Будинок стоїть порожній, у літній кухні помер холодильник з харчами минулорічної давності, килими та меблі в кімнатах вкриваються затхлим пилом, через пробитий дах починає заливатися дощова вода, руйнуючи глиняну стелю, а Кіт та Пес все не покидають житло, марно сподіваючись чи то на повернення власників, чи то на звільнення від цієї прив’язаності…Як з’ясувалося згодом, собаку підгодовує сусідка, яка залишилася, незважаючи на активні бойові дії. Кіт — пацан самостійний, гуляє сам по собі. Я його нещодавно випадково в літній кухні зачинив (не помітив, як він прослизнув до середини).
На ранок, коли відчинив діері, він вибіг з кухні з мишою в зубах, ще залишки двох гризунів я знайшов всередині на підлозі. Причому, на столі стояла відкрита банка з тушняком, а на полиці лежала ковбаса — навіть не торкнувся. Єдине, видно було, що ганяв за мишою по підвіконню (там суміш горіхів та сухофруктів лежала) і попродавлював лапами фольгу на парі стаканчиків з супами швидкого приготування, але — то таке))). З котом я потоваришував вже наступного ранку. До інших не йде, тримає дистанцію.