Пятница, 29 марта, 2024
блоги
23.09.2020

Олександр Кудрявцев: Розстановка сил в Генпрокуратурі. Чого очікувати від генпрокурора-науковця?

Олександр Кудрявцев

Ніколи не цікавився кадровими питаннями і, так би мовити, розстановкою сил в Генеральній прокуратурі, аж поки не прочитав один цікавий документ.

Мені на очі потрапив наказ № 417 «Про розподіл обов’язків між керівництвом Офісу Генерального прокурора», який Генеральний прокурор Ірина Венедіктова підписала 9 вересня 2020 року.

До слова, цей наказ мало чим відрізняється від двох попередніх, таких самих липневих наказів № 342 (29.07.2020 р.) та № 322 (14.07.2020 р.)

Як і раніше, Генеральний прокурор залишила за собою питання загального керівництва своїм Офісом:

співпраця з Верховною Радою, Кабміном, Президентом, РНБО, ВРП;
координація діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності;
забезпечення взаємодії з міжнародними асоціаціями прокурорів та антикорупційних органів, Консультативною радою європейських прокурорів, Євроюстом, Інтерполом і Європолом і таке інше.
Тобто, суто представницькі функції.

У той же час, вузько професійні питання залишились у віданні заступників

організація і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням органів ДБР, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях;
нагляд у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту;
нагляд за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю;
представництво інтересів держави в суді;
підтримання публічного обвинувачення тощо.
На перший погляд, такий крок є виправданим, адже до 17 березня 2020 року Ірина Венедіктова в органах прокуратури взагалі не працювала. На відміну від її заступників, які пропрацювали у прокуратурах різних рівнів по 20 та більше років. Зокрема, Говда Р.М. – 17 років, Симоненко О.Ю. – 22 роки, Мамедов Г.А. – 24 роки і так далі.

І тому виникає питання, наскільки ефективною є така модель управління? Як Генеральному прокурору проконтролювати роботу своїх заступників? Як зрозуміти, правильно вчиняє твій зам чи ні? Чи є ефективною його діяльність? Як виявити помилки в цій діяльності, коли не знаєш її специфіки? Питань більше, ніж відповідей.

Безумовно, що слабший прокурор, то краще адвокату. Однак для держави в цілому від слабкої прокуратури, мабуть, мало користі.

І ефективність прокуратури не в останню чергу залежить від сильного і, головне, професійного керівництва. Але як бути, коли професійними прокурорами керує вчений (нагадаю, Ірина Венедіктова – доктор юридичних наук, професор)?

Доведеться чекати на результат разом з усією країною.

Олександр Кудрявцев, для УП



Петренко Ігор

Автор аналітичних статей та інтерв'ю про українську політику і культуру. Активний учасник Революції Гідності. Цікавиться новинною журналістикою та геополітикою. Зі Svoboda.ua з початку заснування.

Теги: блоги